Борис Філатов

На жаль в житловий багатоповерхівці, елітному «хмарочосі», маємо вже одного загиблого. Я все розумію, що укриттів не вистачає, але, перепрошую, сидіти під час обстрілу на верхніх поверхах, особливо коли є паркінг, зовсім не потрібно. Мої співчуття рідним загиблого:(

Більш за все я їх ненавиджу, коли мої собаки та коти тремтять від вибухів. Ми, люди, можем до всього звикнути та все раціонально сприймати. Як розказати тваринкам, що таке війна?…. Сидить під стільцем

Не сплю, як ви всі. Спостерігаю, координую, спілкуюсь з підлеглими. Просто напишіть в коментарях все, що ви думаєте про «братів» з болот.

Усім «моралістам». … Це міським головам не можна матюкатися в соцмережах. А обуреним дітям матюкатися можна. … Ви свої «моралі» на будь-яку тему читайте державним чиновникам. А дітей не чіпайте. Вони мудріше за вас.

Особисте. Як перед Богом. … Братику, серед тисяч смертей, які оточують нас щодня, я постійно згадую тебе. Твою усмішку. Твою наполегливість. Твою харизму. … Зараз чимало людей користуватимуться твоїм іменем. Господь їм суддя. Але ж Ти стовідсотково знаєш тих, хто особисто забирав тебе із Самарського моргу. А також переодягав у «парадку». Я та Ростик. А також твої пацани. Ані депутати, ані волонтери, ані вся та наволоч, що тоді зібралася біля твого тіла у церкві, а зараз – біля твого імені. Усі ці люди, що досі імітують «дотичність» до Великого Лицаря. … Братику, ти знаєш, хто є ті двоє хлопців, котрі коридорами влади вибивали для тебе «Зірку» Героя України. Тобі відомо все. Бо ти дивишся на нас із небес. … Сумую за тобою, Брате.

Іноді я сумно жартую, називаючи себе «невловимим Джо». Знаєте, як у тому бородатому анекдоті про «невловимого Джо», якого насправді ніхто й не шукав, бо він був нікому не потрібен. … Те саме й зі мною. Утім ті, хто давно слідкує за моєю діяльністю, знають, що я майже ніколи не помилявся у прогнозах. Але прогнози, думки та поради «невловимого Джо» ніколи й нікого не цікавили: ані «керманичів», ані «пересічних». За жодної влади та за жодних режимів. Натомість мені, моїм друзям і моїм підлеглим ще й прилітало за те, що «Філатов аж надто розумний та багато говорить» Почитайте моє інтерв'ю рівно дворічної (!) давнини! Від серпня 2023 року! … Ось лише декілька цитат: «Дуже не хочется після війни прокинутися у Беларусі-2» «Змоделюймо: …вільних медіа немає, повний контроль над правоохоронцями, знищене місцеве самоврядування, диктат однієї політичної сили. Я не кажу, що так буде, але цілком вірогідно» «Запит на справедливість потрібно реалізовувати вже сьогодні, і негативні дзвіночки - їх треба приглушувати» … І не кажіть, що я не попереджав. А хочете ще пораду? Користуючись воєнним станом та відсутністю виборів, треба восени взяти та цинічно скасувати місцеве самоврядування. І всюди призначити своїх посіпак, а не тих, кого обрали люди. Тоді повстане вже не пасіонарна молодь, а звичайні мешканці міст. Бо всю країну накриє комунальний колапс, як зараз в громадах, де фактично знищили міських голів з місцевими депутатами. … Важко бути «невловимим Джо». Іноді просто нестерпно. Важко читати Томаса Гоббса та Джона Лока ще студентом й розуміти, що «суспільний договір» порушувати не можна. Важко. Втомився. Пробачте мені. Ваш невловимий Джо.

Іноді я сумно жартую, називаючи себе «невловимим Джо». Знаєте, як у тому бородатому анекдоті про «невловимого Джо», якого насправді ніхто й не шукав, бо він був нікому не потрібен. Те саме й зі мною. Утім ті, хто давно слідкує за моєю діяльністю, знають, що я майже ніколи не помилявся у прогнозах. Але прогнози, думки та поради «невловимого Джо» ніколи й нікого не цікавили: ані «керманичів», ані «пересічних». За жодної влади та за жодних режимів. Натомість мені, моїм друзям і моїм підлеглим ще й прилітало за те, що «Філатов аж надто розумний та багато говорить» Почитайте моє інтерв'ю рівно дворічної (!) давнини! Від серпня 2023 року! ( посилання у першому коментарі ) Ось лише декілька цитат: «Дуже не хочется після війни прокинутися у Беларусі-2» «Змоделюймо:…вільних медіа немає, повний контроль над правоохоронцями, знищене місцеве самоврядування, диктат однієї політичної сили. Я не кажу, що так буде, але цілком вірогідно» «Запит на справедливість потрібно реалізовувати вже сьогодні, і негативні дзвіночки - їх треба приглушувати» … І не кажіть, що я не попереджав. Важко бути «невловимим Джо». Іноді просто нестерпно. Важко читати Томаса Гоббса та Джона Лока ще студентом й розуміти, що «суспільний договір» порушувати не можна. Важко. Втомився. Пробачте мені. Ваш невловимий Джо.

68-ма чергова сесія міськради Дніпра. ▪️Виділили ще майже 36 млн грн на допомогу Силам оборони. Зокрема славнозвісному полку «Азов» та іншим бойовим бригадам. ▪️Депутати також проголосували за присвоєння одному зі скверів Дніпра імені Юрія Федька — голови Лівобережної адміністрації, який трагічно загинув унаслідок теракту 4 квітня 2025 року. Також він отримав медаль «За заслуги перед містом» ІІ ступеня. На жаль — посмертно. Сподіваємося, що негідників, котрі таке з ним вчинили, знайдуть наші правоохоронці і зло буде покаране. ▪️Серед інших питань, повʼязаних із життєдіяльністю міста, ухвалили й муніципальні надбавки педагогам міських закладів позашкільної освіти. ▪️І, звичайно ж, традиційно нагородили наших медичних працівників, а також тренерів і переможців спортивних змагань «Пліч-о-пліч. Всеукраїнські шкільні ліги».

Сьогодні для мене особливий день. Мав честь отримати для Дніпра одразу дві високі та вкрай довгоочікувані нагороди. Від шановного Головнокомандувача ЗСУ – відзнаку «За сприяння війську». Відзнаку, що надається внесок у розвиток Сил оборони та зміцнення співробітництва. Він чекав на мене пів року, утім взяти його до рук вдалося лише тепер. Так само й Нагрудний хрест від командувача військ ОК «Схід», який було видано ще в березні. Утім справа, як завжди, не у медалях і не в очікуванні. Бо коли ти щодня допомагаєш фронту, то знаєш, що все це обов’язково буде. … Але знову ж. Будь-яка нагорода – навіть відзнака від Головкома – не є особисто моїм здобутком. Усі вони незмінно належать територіальній громаді Дніпра. Кожному та кожній з вас, любі дніпряни. Бо саме завдяки платникам податків, волонтерам і всім небайдужим людям наше Місто залишається лідером серед місцевого самоврядування у підтримці Збройних Сил. І завтра ми вкотре підтвердимо це на сесії.

Професії гірників та металургів — це завжди про міць, загартованість та сталевий характер. Упродовж довгих десятиліть ця праця формувала славу Дніпра як одного з найпотужніших промислових центрів України. І тому ті, для кого зараз вона є справою всього життя, невтомно протистоять викликам війни. Залишаючись на підприємствах чи змінивши робочу форму на військову — кожен і кожна з них роблять усе, аби держава встояла. Мала можливість відновлюватися та розвиватися. Гордість трудових династій та приклад для тих, хто лише опановує цей фах. Увесь Дніпро пишається вами. Бережіть себе.

За роки цієї війни Дніпро по праву став прикладом доказової реабілітації військових. Міські лікарні несуть шалене навантаження і саме професійність наших лікарів дає міцну основу для розвитку тут найновіших методів підтримки та відновлення. Ще торік місто уклало тристоронній меморандум, завдяки якому БО «Фонд Віктора Пінчука — соціальна ініціатива» в одній з наших лікарень облаштовала сучасний Центр ментального здоровʼя. Він став першим в Україні. ✅ Повністю базбар’єрний простір. ✅ Комплексна психологічна, психосоціальна та психіатрична допомога. ✅ Мультидисциплінарні команди фахівців, що працюють як стаціонарно, так і виїжджаючи за викликом. ✅ Лікування, що відповідає міжнародним стандартам. Вдячний всім, хто допомагає Дніпру втілювати найпотрібніші ініціативи для наших військових, ветеранів, їхніх родин та всіх людей, котрі цього потребують.

Після чергової ночі обстрілів Дніпра зустрівся з Євгеном Капліним, головою ГО «Проліска». У місті роботу цих людей знають, мабуть, усі. Бо після кожної атаки вони завжди одними з перших стають на допомогу людям. Роздають будматеріали та плівку. Надають психологічну допомогу. Працюють поруч із рятувальниками та всіма міськими службами. Це – підтримка, без якої важко було б впоратися. Бо йдеться не лише про матеріальні ресурси, а й моральну опору. Тож сьогодні, крім обговорення з шановним паном Євгеном подальшої співпраці, уся команда «Проліски» отримала найвищу нагороду Дніпра – медаль «За заслуги перед містом». Ще раз дякую кожному та кожній з благодійників за важку працю та велике серце. Від усіх дніпрян та від себе особисто.

Наша. Хоробра. Славетна 25-та Січеславська бригада. Вкрита безсмертною славою у боях та сповнена унікального досвіду, що дає міць далі стояти за Українську державу. Від 2014 року й донині її воїни мужньо відбивають ворожі навали та продовжують звільняти від російської нечисті українські міста. Любимо. Памʼятаємо кожного й кожну, хто поклав у війні своє життя. Цінуємо всіх, хто зараз у строю. Тому, як завжди, допомагаємо всім, чим треба. Ще раз вітаю 25-ту Січеславську бригаду з річницею заснування та невимовно пишаюся, що Дніпро має цю почесну нагороду.

На місці нічної ворожої атаки вже працює районна комісія з фіксації збитків. Поруч також благодійники. Крім житлових будинків та гімназії, трохи зачепило й мережу вуличного освітлення. Її нині полагодили.

Під час відрядження до Італії, після якого до Дніпра приїдуть ще 33 млн євро на термомодернізацію наших лікарень та шкіл, встиг також поспілкуватися з кореспондентами видання «Le Monde». Найвпливовіша французька газета на прикладі Дніпра розповідає своїм читачам про те, як росія продовжує тероризувати українські міста. Там опубліковано й світлини з нашого Новокодацького району, на який прийшовся один із найзухваліших ударів за весь період повномасштабної війни. А ще, оскільки я за першою освітою історик, мав нагоду пояснити французьким колегам, чому у росіян не працює так звана доктрина Douhet, і чому їхні обстріли не примусять наших людей тиснути на владу задля капітуляції. Кому цікаво, статтю легко знайти в інтернеті.

Упевнений, що ваша стрічка новин рясніє світлинами з конференції Ukraine Recovery, що зараз відбувається в Італії. І так само знаю, що багато людей не розуміють необхідності відвідин таких зібрань, а решту ( надто тих, хто вже четвертий рік не може виїхати за кордон ) відверто дратують усі ці фотозвіти чиновників та депутатів. … Тому, як і завжди, я вкрай стримано розповім про своє закордонне відрядження. Хоча, на відміну від багатьох колег, котрі пишуть про обмін думками / жваві дискусії / обговорення планів, я вважаю за краще привозити Дніпру щось цілком конкретне. Із Японії – нову комунальну техніку на десятки мільйонів доларів. Із Фінляндії – програми оздоровлення та відпочинку для дітей. Із Німеччини – устаткування для рятувальників та генератори для комунального господарства. Нині ж з італійського Риму приїдуть ще 33 ( тридцять три ) млн євро на нашу енергетичну стійкість. … Більшості з вас, мабуть, не треба нагадувати, що системне утеплення фасадів Дніпро розпочав ще до повномасштабного вторгнення рф та попри все продовжує його і зараз. Бо під час війни ( зокрема й енергетичної ) це дає змогу заощаджувати більше 40 % споживання енергоресурсів. А тепер для розширення термомодернізації міських шкіл, лікарень і дитсадків ми маємо додаткові 33 млн євро. Цю суму складають 25 млн кредиту, а решта є грантом, який не потрібно повертати. Ще раз – 8 млн євро є фактично подарунком місту! Тож я дякую нашим надійним партнерам з Європейського банку реконструкції та розвитку за їхню безумовну підтримку Дніпра та всієї України у ці важкі часи. … А ще у Римі я мав декілька інших цікавих зустрічей. Зокрема щодо ремонту однієі з міських лікарень за кошти Швейцарії та добудову станцій метро за дизайном британського архітектурного бюро Zaha Hadid Architects. Утім більше подробиць про все це я зможу розповісти тоді, коли перемовини дійдуть конкретного результату. … Що варто сказати у підсумку. Насправді і обговорення, і обмін думками з міжнародними партнерами на будь-якому майданчику важливі та потрібні. Бо такий діалог не лише допомагає залишати війну в Україні у світовому порядку денному, а й здатен підтримувати стійкість – як держави загалом, так і окремих її територіальних громад. Але я щиро переконаний, що завдання міського голови не лише балакати, а й видзьобувати з того всього щось матеріальне. Тож, любі дніпряни, будь ласка, не гнівайтеся через мої відрядження. Бо я їжджу в них лишень знаючи, що повернуся не з порожніми руками. … Окремі слова подяки Юлія Свириденко та Олексій Кулеба за допомогу, увагу до проблем Дніпра та плідний діалог.

«Кровожерливих» алабаїв вам у стрічку- 2. … Дивитись до кінця, бо це дуже смішно:))

Сьогодні у міського голови Івана Івановича Куліченка ювілей. … Так, так, саме у міського голови. Адже колишніх мерів не буває. Він – справжній патріот нашого Міста. Людина, якій випало працювати за геть інших умов та бюджетів. Утім він завжди давав раду всьому, що підкидала доля. Його виклики та контексти теж суттєво відрізнялися. Але й без соцмереж він знаходив спільну мову з людьми та вмів донести до них усе, що відбувається. Я безкінечно вдячний Івану Івановичу бодай за те, що в його оцінках моєї роботи ніколи не було зайвого слова. Хоча він досі пильнує простір, якому присвятив майже 15 років життя. І безумовно має вдосталь аргументів, щоб критикувати та радити. Проте Іван Іванович воліє не зловживати пустопорожніми вказівками. На відміну від сотень тих, хто з якогось доброго дива вважають, що їм завжди видніше – де і як треба все робити. … Тож, коли на цій посаді мене замінить хтось інший, я у своїх рекомендаціях так само залишатимуся вкрай поміркованим. Хоча б тому, що виваженість та повага – це спадок, який варто прийняти й передати далі. Бо ж у кожного свій час, своє бачення та свої виклики. … З Днем народження, Іване Івановичу. Дякую Вам за все, що було зроблено для Дніпра.