Верховний Суд

​Огляд актуальної судової практики Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду за січень 2025 року – https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/ogliady/Oglyad_KAS_01_2025.pdf.   В огляді відображено правові позиції колегій суддів КАС ВС, які матимуть значення для формування єдності судової практики при вирішенні публічно-правових спорів, зокрема про:   ✅ безпідставність ненарахування й невиплати військовослужбовцю додаткової винагороди через формальні недоліки в доказах його участі в бойових діях;   ✅ врахування додаткової винагороди для обчислення компенсації за невикористану відпустку військовослужбовцям;   ✅ неможливість звільнення з військової служби під час мобілізації через досягнення пенсійного віку;   ✅ протиправність відмови в перерахунку пенсії військовому пенсіонеру з урахуванням додаткової вислуги років через неподання заявником до пенсійного органу розрахунку вислуги років;   ✅ право медичного працівника на одноразову виплату в разі встановлення йому групи інвалідності або ступеня втрати працездатності внаслідок захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2;   ✅ анулювання реєстрації платника податку на додану вартість;   ✅ нарахування пені без ухвалення податкового повідомлення-рішення;   ✅ оприбуткування податком на додану вартість під час продажу активів.   Заслуговують на увагу також правові висновки з питань застосування процесуального закону, зокрема щодо:   ✅ відсутності в Державної служби України з надзвичайних ситуацій права звертатися до суду з позовом щодо зобов’язання приведення у стан готовності захисних споруд;   ✅ неможливості оскарження наказу Пенсійного фонду України в частині надання працівникам відділу обслуговування громадян права підпису розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій.   Упродовж січня 2025 року КАС ВС висловлював також інші, не менш актуальні правові позиції, з якими можна ознайомитися в огляді судової практики.

​Зміна місця проживання дитини батьком не вважається самочинною та не є підставою для відібрання дитини, якщо таке проживання не визначалося судом або органом опіки та піклування – КЦС ВС   За положеннями сімейного законодавства, батьки мають рівні права за законом на виховання дитини, а отже вимога про відібрання дитини й повернення її за попереднім місцем проживання може бути задоволена лише в разі, коли після ухвалення судом рішення про визначення місця проживання дитини з одним із батьків таке місце проживання було самочинно змінене іншим із батьків.   Неможливо вважати самочинною зміну місця проживання дитини одним із батьків, якщо таке проживання не було встановлене рішенням суду або органом опіки.   Таких висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду.   Детальніше – https://is.gd/ePyx8b.

​Нежитлові будівлі, що використовуються для сільськогосподарських потреб і не передаються в оренду, не підлягають оподаткуванню податком на нерухоме майно – КАС ВС   Верховний Суд учергове висловив правову позицію щодо оподаткування нежитлових будівель, які використовуються в сільськогосподарській діяльності. Суд підтвердив, що податок на нерухоме майно не застосовується до будівель, які не передаються в оренду, лізинг чи позичку і використовуються для сільськогосподарських потреб.   Позивач (ФОП) звернувся до суду з адміністративним позовом до ГУ ДПС, оскаржуючи податкові повідомлення-рішення, що стосувалися податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за періоди 2018–2022 років. Загальна сума податкових зобов’язань становила понад 8 млн грн.   Детальніше – https://is.gd/XhJhxe.

​Минулого тижня ми опублікували ключові рішення Верховного Суду за 2024 рік в усіх юрисдикціях. Цього разу пропонуємо до вашої уваги зведений дайджест судової практики Великої Палати ВС й чотири річні огляди судової практики касаційних судів у складі ВС за 2024 рік.   Для вашої зручності ми об’єднали ці матеріали в одному дописі, що дає змогу швидко й легко ознайомитися з останніми найважливішими тенденціями в адміністративній, господарській, кримінальній та цивільній юрисдикції.    Зведений дайджест судової практики Великої Палати Верховного Суду за 2024 рік – https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/ogliady/Zved_daidzhest_VP_2024.pdf.   Огляд судової практики Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду за 2024 рік –https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/ogliady/Oglyad_KAS_2024.pdf.   Огляд судової практики Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за 2024 рік – https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/ogliady/Oglyad_KGS_2024.pdf.   Огляд судової практики Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду за 2024 рік - https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/ogliady/Oglyad_KKS_2024.pdf.   Огляд судової практики Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду за 2024 рік – https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/ogliady/Oglyad_KCS_2024.pdf.   Вже традиційного в добірках коротко наведено суть правових висновків, описаних у щомісячних дайджестах та оглядах судової практики, які було опубліковано впродовж року. Всі висновки систематизовані: у зведеному дайджесті судової практики Великої Палати ВС – за підставами розгляду справ Великою Палатою ВС та за видом судової юрисдикції; в оглядах судової практики КАС ВС, КГС ВС і КЦС ВС – за категоріями спорів у межах кожного виду судочинства, а в огляді судової практики ККС ВС – за назвами розділів КК України та КПК України.

​Кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке, як етап кримінального провадження, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 283 КПК України законодавець пов’язує в часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду, тобто направленням його до суду засобами поштового зв’язку або передачею відповідальній особі канцелярії суду – ОП ККС ВС   З огляду на положення статей 115, 219 КПК України при обчисленні двомісячного строку досудового розслідування день, коли особу було повідомлено про підозру, не береться до уваги як день, від якого починається вказаний строк.   Такого висновку дійшла об’єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи № 369/16172/20.   Детальніше – https://is.gd/egLyrJ.  

​Період ознайомлення сторони обвинувачення з матеріалами, відкритими стороною захисту в порядку, передбаченому ст. 290 КПК України, не впливає на перебіг строку досудового розслідування, передбаченого ст. 219 КПКУкраїни, і не зупиняє його – ОП ККС ВС   Об’єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи № 761/35056/19 підтвердила свій висновок, сформульований у постанові об’єднаної палати ККС ВС від 11 вересня 2023 року у справі № 711/8244/18.   Детальніше – https://is.gd/UIpuDf.

​Суд першої інстанції в підготовчому судовому засіданні, з метою вирішення клопотання про закриття кримінального провадження у зв’язку із закінченням строків досудового розслідування на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, має право дослідити додані до клопотання процесуальні документи, в тому числі рішення слідчого, прокурора, слідчого судді – ОП ККС ВС   За наявності вмотивованих заперечень учасників провадження перевірка обґрунтованості й достовірності інформації з таких процесуальних документів здійснюється судом під час судового розгляду.   Такі висновки зробила об’єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи № 283/1638/23.   Детальніше – https://is.gd/I8gDaF.

​Акт перевірки не є беззаперечним (єдиним) та достатнім доказом порушення природоохоронного законодавства – КГС ВС   Для відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, необхідно довести наявність усіх елементів складу правопорушення: протиправність поведінки, вину, наявність шкоди та причинний зв’язок. Акт перевірки уповноваженого органу не може бути єдиним і достатнім доказом порушення, а має оцінюватися судом у сукупності з іншими доказами. Відсутність належного документального підтвердження обставин порушення та розміру шкоди виключає можливість притягнення до відповідальності.   Такий висновок зробила колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.   Детальніше – https://is.gd/ZeMPr6.  

​Цього тижня знайомимо вас зі справами, переданими на розгляд Великої Палати Верховного Суду, об’єднаних та судових палат касаційних судів відповідно до ухвал про передачу, внесених до ЄДРСР із 17 по 23 лютого 2025 року.   Детальніше – https://so.supreme.court.gov.ua/news/1066/ohliad-sprav-peredanykh-na-rozhliad-velykoi-palaty-verkhovnoho-sudu-obiednanykh-palat-ta-sudovykh-palat-kasatsiinykh-sudiv.    

​КЦС ВС нагадав судам, що в окремому провадженні вимоги процесуального закону щодо змагальності та меж судового розгляду не діють   Неправильне визначення заявником заінтересованої особи не є підставою для відмови в задоволенні заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, оскільки заінтересовані особи в окремому провадженні повинні бути залучені до участі у справі також з ініціативи суду або можуть вступити у справу з власної ініціативи.   Такий висновок зробив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі про встановлення факту, що особа є постраждалою від домашнього насильства.   Детальніше – https://is.gd/MqwGnB.

​Аграрна розписка є окремим правочином, що встановлює безумовне зобов’язання боржника перед кредитором, а відсутність у розписці посилань на зустрічне зобов’язання не є підставою для визнання її недійсною – КГС ВС   Аграрна розписка не є додатком до договору поставки й не залежить від його виконання, а є специфічним видом правочину, що встановлює безумовне зобов’язання боржника сплатити грошову суму, забезпечене заставою майбутнього врожаю. При оформленні та видачі аграрної розписки наявність зустрічного зобов’язання необхідна виключно для підтвердження статусу кредитора та можливості видачі аграрної розписки і не є підставою для її недійсності.   Такий висновок зробила колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.   Детальніше – https://is.gd/bagBTU.  

​Призначення пенсії за віком на пільгових умовах не є належною та достатньою підставою для звільнення особи, призваної на військову службу під час мобілізації на період дії воєнного стану – КАС ВС   Про це зазначив Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у справі за позовом особи до військової частини про визнання протиправними дій щодо відмови у її звільненні та зобов’язання військової частини припинити її службу у зв’язку з досягненням пенсійного віку.   Позивач звернувся до військової частини з рапортом про звільнення на підставі ст. 115 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», проте отримав усну відмову. Він оскаржив такі дії до суду, вимагаючи визнати відмову протиправною, зобов’язати звільнити його та стягнути моральну шкоду.   Детальніше – https://is.gd/XUXOWC.

​Установа, яка використовує працю засуджених, зобов’язана сплачувати податки та ЄСВ із зарплати засуджених незалежно від укладення трудового договору – КАС ВС   Державна установа, яка використовує працю засуджених, є роботодавцем і податковим агентом. Це покладає на неї обов’язок сплачувати податок на доходи фізичних осіб, військовий збір та єдиний соціальний внесок, навіть якщо із засудженими не укладено трудових договорів.   За результатами податкової перевірки виправного центру податковий орган установив порушення податкового та пенсійного законодавства, що призвело до заниження податкових зобов’язань і несвоєчасного подання звітності, у зв’язку із чим державній установі донараховано понад 1,6 млн грн податків, штрафів і пені.   Детальніше – https://is.gd/ff4xax.

​Особа, яка втратила право власності на акції товариства внаслідок їх примусового відчуження на користь держави, не має права оскаржувати рішення загальних зборів акціонерів, прийняті після такого відчуження – КГС ВС   З моменту примусового відчуження акцій в умовах воєнного стану особа позбавляється відповідних корпоративних прав щодо управління діяльністю товариства, як і права на оскарження рішень загальних зборів, прийнятих новими акціонерами. Захищаючи власне право на володіння акціями, така особа має право оскаржувати в судовому порядку правочини, на підставі яких відбулося примусове відчуження акцій.   Такого висновку дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду.   Детальніше – https://is.gd/KAXBSg.

​Новий тематичний огляд судової практики Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у провадженнях щодо кримінальних правопорушень проти довкілля (рішення, внесені до ЄДРСР, за 2018–2024 роки) – https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/ogliady/Oglyad_KKS_dovkillya_2018_2024.pdf. В огляді висвітлені правові позиції щодо кримінально-правової кваліфікації за забруднення або псування земель, порушення правил використання надр, безгосподарське використання земель, незаконні видобування корисних копалин, зайняття рибним добувним промислом, порубку дерев або чагарників.   Також приділено увагу порядку визначення шкоди, заподіяної кримінальними правопорушеннями проти довкілля, проведенню слідчого експерименту, заявленню цивільного позову прокурором та іншим питанням, що виникали під час здійснення кримінальних проваджень цієї категорії.   Таке видання стане в пригоді фахівцям у сфері кримінального права та процесу, а також тим, хто цікавиться зазначеною проблематикою.   Тож читайте, зберігайте, застосовуйте!  

​​Найважливіші правові висновки Великої Палати Верховного Суду та касаційних судів у складі ВС, сформульовані протягом 2024 року.   Ухвалені минулого року Верховним Судом правові висновки вплинули на розвиток правозастосування в Україні та стосувалися таких аспектів, як:   – соціальний захист військовослужбовців, членів їх сімей та ветеранів війни, а також внутрішньо переміщених осіб;   – питання виконання зобов’язань, процедур банкрутства, корпоративних відносин і захисту інтелектуальної власності;   – розгляд кримінальних проваджень стосовнозлочинів проти основ національної безпеки України, а також щодо кримінальних правопорушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку;   – розгляд спорів про захист честі, гідності та ділової репутації, захист особистих немайнових прав, що забезпечують соціальне буття фізичної особи, а також спорів, які виникають із трудових, сімейних, спадкових правовідносин, тощо.   З добірками ключових рішень Верховного Суду за 2024 рік можна ознайомитися на порталі SupremeObserver:   ▪️ключові рішення ВП ВС – https://so.supreme.court.gov.ua/authors/1052/kliuchovi-rishennia-velykoi-palaty-verkhovnoho-sudu-za-2024-rik;   ▪️ключові рішення КАС ВС – https://so.supreme.court.gov.ua/authors/1053/kliuchovi-rishennia-kasatsiinoho-administratyvnoho-sudu-u-skladi-verkhovnoho-sudu-za-2024-rik;   ▪️ключові рішення КГС ВС – https://so.supreme.court.gov.ua/authors/1054/kliuchovi-rishennia-kasatsiinoho-hospodarskoho-sudu-u-skladi-verkhovnoho-sudu-za-2024-rik;   ▪️ключові рішення ККС ВС – https://so.supreme.court.gov.ua/authors/1055/kliuchovi-rishennia-kasatsiinoho-kryminalnoho-sudu-u-skladi-verkhovnoho-sudu-za-2024-rik;   ▪️ключові рішення КЦС ВС - https://so.supreme.court.gov.ua/authors/1056/kliuchovi-rishennia-kasatsiinoho-tsyvilnoho-sudu-u-skladi-verkhovnoho-sudu-za-2024-rik.

​Додаткова угода до договору оренди землі, підписана сторонами до 1 січня 2013 року, набирає чинності не раніше здійснення її державної реєстрації – ВП ВС   Додаткова угода до договору оренди землі, підписана сторонами до 1 січня 2013 року (до внесення законодавчих змін щодо скасування необхідності реєстрації самого договору оренди), набирає чинності для сторін договору не раніше здійснення її державної реєстрації, якщо сторони в тексті додаткової угоди не пов’язуватимуть момент набрання її чинності з подією, яка настане пізніше.   Такий правовий висновок зробила Велика Палата Верховного Суду.   Детальніше – https://is.gd/yHibjp.  

​Визнання спадщини відумерлою: правила розгляду та алгоритм установлення спору про право – КЦС ВС   Невідповідність заяви про визнання спадщини відумерлою вимогам ст. 335 ЦПК України в частині недолучення до неї відповідних додатків має наслідком залишення такої заяви без розгляду саме із цих підстав відповідно до ч. 4 ст. 183 ЦПК України.   Зазначення міською радою у відзиві на заяву банку про визнання спадщини відумерлою щодо недолучення до заяви постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії не свідчить про наявність підстав для залишення заяви без розгляду за приписами ч. 6 ст. 294 ЦПК України, а саме за наявності спору про право.   Такий висновок зробив Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду.   Детальніше – https://is.gd/OYJDih.  

​​ВП ВС визначила умови відшкодування шкоди, завданої складенням патрульним поліцейським протоколу про адміністративне правопорушення, у разі подальшого закриття справи у зв’язку з відсутністю складу правопорушення Дії патрульного поліцейського щодо складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі подальшого закриття справи у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення можуть бути підставою для відшкодування шкоди державою лише в тому випадку, якщо закриття справи відбулося через очевидну невідповідність протоколу вимогам закону або внаслідок інших протиправних дій працівників патрульної поліції під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення чи дій, які мають ознаки свавільності. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду. Детальніше – https://so.supreme.court.gov.ua/news/1049/vp-vs-vyznachyla-umovy-vidshkoduvannia-shkody-zavdanoi-skladenniam-patrulnym-politseiskym-protokolu-pro-administratyvne-pravoporushennia-u-razi-podalshoho-zakryttia-spravy-u-zviazku-z-vidsutnistiu-skladu-pravoporushennia-

​ОП ККС ВС зробила висновок про порядок звільнення особи від відбування призначеного їй покарання у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку   Закінчення встановлених у частинах 1, 2 ст. 80 КК України строків давності виконання обвинувального вироку є підставою для звільнення засудженого від відбування призначеного йому цим вироком покарання з урахуванням положень частин 3 і 4 цієї статті.   Покарання, строк давності виконання якого сплив відповідно до положень ст. 80 КК України, не може бути приєднано до покарання, призначеного за новим вироком, при вирішенні питання про призначення покарання за сукупністю вироків відповідно до ст. 71 КК України.   Суд у конкретному кримінальному провадженні може ухвалити рішення щодо звільнення особи від відбування покарання у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку за наявності для цього підстав, передбачених ст. 80 КК України, не лише в порядку статей 537, 539 КПК України, а й за наслідками розгляду справи, про що має бути зазначено в резолютивній частині рішення.   Таких висновків дійшла об’єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи № 229/207/24.   Детальніше – https://is.gd/MCzZm5.