Михайло Подоляк

Будь-яка далекобійна ракета (150 км+) ефективно виконує сьогодні низку найважливіших завдань, наближаючи нас до справжнього паритету в системах зброї із супротивником. Перше: безперечно ламає логістику тилового забезпечення Рф і тим самим значно здорожує війну... Друге: унеможливлює накопичення резервів і не дає змоги проводити ротації... Третє: руйнує транспортні системи й робить майже всю окуповану територію вкрай небезпечною. Що абсолютно позбавляє Рф можливості й далі насичувати ці території своєю присутністю... Четверте: здійснює значний психологічний тиск. Ніхто з окупантів (включно з політичними туристами з Рф) не може почуватися в безпеці… П'яте: частково знижує залишкову домінантну присутність Росії в повітрі (гелікоптери й тактична авіація) по лінії фронту… Суцільні плюси, які остаточно знецінюють репутацію російської армії та російського ВПК. Питання сьогодні лише в кількості ракет і швидкості їх постачання Україні…

Золоті «тихі десятиліття», коли можна було відкладати ухвалення складних рішень і не звертати уваги на конфлікти, що стрімко наростають, закінчилися. Закінчилася також опція під назвою «знайдімо компроміс», коли під компромісом розуміється пряма поступка агресору, «заплющені очі» на безумовні злочини та демонстративні порушення глобальних договорів. Або/або. Або мовчки продовжуємо дивитися на руйнування варварами цивілізації – в Україні, на Близькому Сході, у Європі. Або просто сьогодні потрібно заново визначитися в базових складових, що таке глобальні правила поведінки; що таке відповідальність за порушення цих правил; як довго потрібно зберігати терпіння, коли тебе б'ють; хто саме зараз є ключовим провокатором і донором нестабільності й чому цей «провокатор» (Росія) має обов'язково програти… Хочемо передбачуваності та стабільності? Доведеться попрацювати та ухвалити непрості рішення…

Світ сьогодні перебуває в особливій політичній фазі. Коли треба прийняти для себе очевидне: або світ живе за чіткими й передбачуваними правилами, або з’являється «альтернативне бачення». Альтернатива від Росії – це про світ, у якому править першородне зло, демонстративне насильство, масове вбивство. Альтернатива від Росії – це хаос і свавілля... Це треба зупинити тут і зараз, доки зло не розрослося до гігантських масштабів. Тому підтримка України сьогодні – це про раціональні та виправдані витрати, які набагато менші, ніж суми, які доведеться витрачати завтра, коли Альянс Зла повністю зміцніє та усвідомить, що він безкарний, домінантний, безмежний. Сьогодні ми маємо одну ціну за право жити в передбачуваному світі. Завтра ціна й наслідки багаторазово зростуть…

Багато друзів України сьогодні щиро хвилюються, що загострення подій на Близькому Сході може забрати увагу союзників і зменшити підтримку України. Я набагато оптимістичніший. Зміна фокуса уваги в медіа прибере зайву політизацію війни (коли підтримка стає предметом внутрішніх політичних процесів) і дасть змогу розблокувати дорогу правильним рішенням. Час продемонструвати непохитність підтримки України на всіх рівнях. Час авіації. Час далекобійних ракет.

«Війна так війна» – прямо й недвозначно заявляє Путін, остаточно переставши маскувати свої цілі... Тим самим публічно фіксує безумовний мотив злочину: Росія масштабно вторглася на територію України з метою масових убивств, тотальних руйнувань, захоплення територій. Цього достатньо, щоб усвідомити: немає жодних можливостей для «компромісів», «переговорів». Інакше це робить навмисні воєнні злочини легітимним і дієвим інструментом глобальної політики.

Новий розділ цієї війни (не)офіційно розпочатий. Скільки не записуй у «Конституцію Росії» окуповані території, аби «зберегти спадок» під ризиком палацових переворотів, зрештою Москві доведеться визнати умови на землі, які склалися. Для російських військ більше немає безпечних місць у межах… міжнародно визнаних кордонів України. А значить: жодної можливості середньостроково зберегти за собою Південь, Крим і Чорноморський флот. Годинник уже пішов у зворотному напрямку. Нафтогазова голка ще відтягує кінець. Але він уже давно став неминучим.

Глобальні правила, глобальні домовленості, глобальна політична система під важким системним ударом. Класичні конфліктні хвороби, а також зухвалі моделі поведінки недемократичних режимів, які довгі роки не отримували належних реакцій, максимально болісно проявляються саме сьогодні. Хаос уже очевидний. На жаль, не зупинена вчасно Росія, яка роками ламала чужі суверенітети й безкарно масово вбивала громадян інших країн, фінансувала міжнародні терористичні мережі, відкрито запустила Глобальний руйнівний квест. І або ми все/таки повернемо правила, право, стабільність, або локальні війни/конфлікти/ескалації реально перетворять світ на один великий осередок смертей і руйнувань… Час вдаватися до жорстких рішень, відмовившись від пошуку традиційних брехливих компромісів…

600 днів масштабної, руйнівної війни в центрі Європи… 600 днів Росія жорстоко вбиває громадян іншої країни, ламає глобальні правила, занурює світ у кривавий хаос, пробуджує в інших диктаторів бажання стріляти, руйнувати… 600 днів Україна стоїчно намагається втримати світ від постапокаліптичного майбутнього, від падіння в беззаконня, у право сильного, у геноцид заради геноциду. І нам вдасться це зробити, бо надто висока ціна у фіналу війни…

Рф – безумовний спонсор сучасного всесвітнього Хаосу. Рф відкрито інвестує у знищення міжнародного права, у регіональні ескалації, війни та перевороти, у домінування ультраправих і нацистських рухів, у теракти в багатьох регіонах, у відмову від традиційних переговорних правил. Рф украй зацікавлена в наростанні конфліктності та взаємної ненависті, у зростанні впливу людиноненависницької пропаганди. Рф дискредитує міжнародні інституції, блокуючи їх реформи та обнуляючи можливість активно втручатися в врегулювання. Рф зацікавлена в побудові певного «Нового світу», де домінуватиме безумовне «право сильного», «шокуюче насильство», масове взяття цивільних заручників, руйнування територіальної цілісності багатьох країн. Хочете повернути світові трохи стабільності, передбачуваності та договороспроможності? Працюйте над усуненням першопричини, а не лише над ліквідацією наслідків. Працюйте над стратегічним програшем Рф... Інакше хаосу буде набагато більше...

Чому саме Рф виглядає як базовий консультант і головний інтересант ХАМАС? Технологічна специфіка дій під час «чорної суботи» та підсумкова мета: страх, залякування, атаки на цивільні поселення, відволікання уваги та множинність застосування терористичних інструментів. А також – обов'язкова публічність у демонстрації шокуючої моделі поведінки тих, хто атакує. І абсолютно однотипний (схожий на російський) подальший інформаційний супровід: «Ми не атакуємо цивільних, а всі наші звірства – це лише чужа пропаганда». Завдання стояло чітке – вирізати цілі сім'ї, шокувати Ізраїль, синхронізувати атаку дронів/ракет/множинні прориви стіни, забезпечити ситуативне захоплення військових баз за допомогою профі за масового відволікання уваги різаниною цивільних у поселеннях, масштабне захоплення заручників. Далі – масштабні протестні акції у країнах демократії з метою запобігти акції відплати й різко скоротити увагу до тривалої російської експансії в Україну. Остання частина плану вочевидь провалилася. Світова громадськість швидко й чітко озвучила загальну та єдину правильну позицію: зло це зло, воно не має виправдань та «поважних причин». Отже, маятник розвернувся й повернеться до своїх ініціаторів. Терористів буде ліквідовано, а західні політики ще більше мобілізуються у підтримці України та Ізраїлю.

Фантастическое лицемерие. Субъект «Путин», чьи руки в прямом смысле по локоть в крови жителей Мариуполя и Бучи, покашливая, призывает «стороны конфликта» на Ближнем Востоке не трогать «стариков, женщин и детей», раз уж мужчины решили поиграть между собой мускулами. При этом обращается автор умышленного геноцида украинцев и воровства украинских детей не к российским солдатам, вырезавшим целые села, и даже не к палестинским боевикам, сжигавшим заживо израильтян, а именно… к Израилю, попутно обласкивая Иран и почему-то навязчиво отождествляя боевиков ХАМАС с палестинским народом. Так или иначе, у России не выйдет ни заболтать ситуацию, ни надеть лицемерную «миротворческую» маску. Все слишком очевидно и слишком обильно измазано кровью. Путин и его элита – военные преступники. ХАМАС – это усовершенствованный в зверствах ИГИЛ. С террористами не ведут разговоры. Террористов уничтожают или отправляют на скамью подсудимых…

Що змушує активізуватися сьогодні диктаторські режими та їхніх терористичних посіпак? Вони сприймають невизначеність як слабкість. Вони вважають, що Америку лихоманить, а Європа слабка. Вони вважають, що ідеальний момент настав, і це збуджує їхні уяви, штовхаючи підвищувати ставки. Сигнали, що транслюються, важливі. Час довести: сили зла помиляються та недооцінюють силу демократій. Більше принципових рішень.

До речі, цікава особливість відверто проявляється останнім часом… Масові вбивці/беззаконники (Росія на державному рівні, ХАМАС – на організаційно-терористичному) влаштовують шалену, але системну й продуману різанину на чужій території. Різниця лише в тривалості різанини. І після першого шоку, коли країна-жертва готує ефективний контрудар, з’являється несподівана «пропозиція» від численних потенційних «посередників»: не можна допустити розширення конфлікту; треба негайно зупинити вогонь і буквально терміново сісти за стіл переговорів. Тобто головне – не допустити покарання винного, не дати його розгромити, не посадити авторів різанини на лаву підсудних, не дати ініціатору програти, розтягнути конфлікт у часі (підморозити його). А потім із подивом усвідомити, що міжнародне право не працює, а стримувальні конвенції все частіше мають вигляд фікції. Може, час зіставити причини та наслідки, а особливо наслідки такої поведінки?

Кривава різанина в ізраїльських кіцубах, убивства людей у їхніх будинках, розстріли автівок на дорогах, викрадення жінок і дітей – усе це та сама відома всім Буча. Українцям не потрібно читати репортажі ЗМІ, щоб зрозуміти, що там відбувалося. Ми й так знаємо все, що в них написано. До кожної коми. Нашим друзям потрібно знайти в собі сили прочитати все. Та зрозуміти: різанина ХАМАС, як і звірства росіян, – це не спонтанний акт насильства, а спланований акт залякування. Вони хочуть зламати дух, підкорити волю, відмовитися від спротиву. І все це – в момент найбільшої вразливості демократій: виборчого процесу та розгерметизації інституцій. Таких Буч більшатиме, якщо не продемонструвати зворотне. Час демонстрації єдності. Час рішень.

Сьогодні можна сказати напевне: у світі вже сформований глобальний терористичний альянс. До нього належать як окремі терористичні групи й радикальні рухи напрямів та ідеологій, так і конкретні держави, що виступають тіньовими спонсорами й замовниками. І якщо ви думаєте, що ХАМАС спланував свою атаку на Ізраїль у кустарних умовах, без надання третіми особами професійних розвідданих, ви помиляєтеся. Завдання цієї групи: гра в розкол, гібридні агресії, кампанії ненависті, використання вразливостей глобальної системи для її паралічу через DDOS-атаки колективних органів, підрив економічної системи. Ця війна має багато невидимих фронтів, але глобальний сьогодні в Україні. Саме тут зло остаточно прорвалося з-під тріщин земних плит у вигляді російської навали. І саме від результату війни тут сьогодні залежатиме, яким буде спільне завтра. Тому менше сумнівів і нерішучості. Більше рішень і конкретних дій.

Загальний збій глобальної системи безпеки очевидний. Росія запустила ланцюгову реакцію «обвалу традиційних правил, домовленостей», суть якої: провокуйте, атакуйте, відкрито вбивайте громадянське населення, поводьтеся максимально агресивно, тому що така модель «публічної поведінки» викличе ступор у політичних еліт, посилить їхнє небажання ухвалювати рішення, їхній ірраціональний страх, частково заморозить синхронну колективну жорстку відповідь. Саме тому ми бачимо сьогодні, як неготовність остаточно ухвалити консолідоване рішення про важливість стратегічного програшу Росії втягує світ в епоху тотальної нестабільності, різкого зростання апетитів глобального терористичного альянсу, відмови від міжнародного права. Настає час обов'язкових жорстких рішень.

Безумовно, конфлікт між Ізраїлем і Палестиною, що розгорівся після терактів ХАМАС із новою силою, має під собою тисячолітню передісторію. У цьому плані Близький Схід часто порівнювався з пороховою бочкою та Східними Балканами. Однак слід розуміти, що момент піднесення сірника було обрано не випадково. Акцію було продумано. І за діями ХАМАС сьогодні стирчать вуха далеко не лише Ірану. Напад ХАМАС на Ізраїль – це продовження атаки на Захід та глобальну систему безпеки. І це атака в момент дискусій стосовно допомоги Україні та активного політичного процесу у США. Тиск на нас і союзників збільшується. Але ми повинні пройти через цей шторм та зберігати стійкість і єдність. І якщо в когось викликає сміх, що напад на Ізраїль приводить до закликів повернутися до постачання зброї Україні... Ви так і не зрозуміли. Це одна війна. На шахівниці все взаємопов'язано. І якщо сьогодні не допомогти нам виграти. Завтра не до сміху буде вам.

Український народ максимально добре знає, що таке підлий терор. Сьогодні ми, як ніхто, бажаємо народу Ізраїлю мужності та стійкості, щоб пройти через випробування цих днів, а Армії оборони Ізраїлю – сил і повної перемоги. Підла терористична атака сьогодні є нападом не лише на Ізраїль, але й на глобальний порядок. На порядку денному те саме питання: безкарність убивць, яка іноді випливає з позиції «а почнімо переговори з терористами». Страх консервативних еліт перед необхідністю справді жорстко покарати беззаконників. Росія в Україні вже понад 19 місяців показує, що можна ґвалтувати, убивати цивільних, викрадати їх у полон, знущатися з дітей, влаштовувати масове знущання з мертвих, а тимчасово окуповані території перетворити на одну велику потокову камеру – і завжди знаходяться ті, хто каже, що зброя для оборони може призвести до ескалації, що терористів треба слухати, що необов’язково захищати свої домівки. Росія відчинила двері в бездоганне пекло й показала решті, що безкарність тепер безмежна. В Ізраїлі ми бачимо абсолютну ту саму картину, ту саму модель поведінки на чужій території та той самий набір інструментів у терористів ХАМАСу. Поставте питання: хто стоїть за ХАМАСом і хто підтримує цю атаку? Відповідь на поверхні та очевидна. Час правильних рішень. На всіх рівнях.

Уже зараз очевидно, що будь-яка «альтернатива» стратегічному програшу Росії на полі бою з подальшим поспішним виведенням військ і початком внутрішньої політичної трансформації буде для глобальної спільноти набагато дорожчою за пряму підтримку України сьогодні. Росія, що не програла, – це тотальний демонтаж глобальних правил, наростання нестабільності, дорога гонка озброєнь, множинні регіональні війни, держ/перевороти й побудова глобального Авторитарного альянсу, міграційні вали, тероризм як ключова форма домінування й радикальні втручання в політичні системи країн демократії. Час правильного вибору. Час правильних ракет.

Час ухвалювати правильні рішення. Суб'єкт «Путін» у своїй черговій «людожерській валдайській промові» цинічно заявляє: «Я не починав жодної так званої війни в Україні». І робить він це на тлі навмисного авіаційного удару по лікарні в Херсоні й навмисного ракетного удару по цивільному кафе на Харківщині з одномоментним убивством великої кількості цивільних. «Брехня – це правда», «війна – це мир» – класична поведінка безумовного злочинця, який навмисне вдерся в чужу суверенну країну заради єдиної мети – масштабного знищення українців та масштабного руйнування всього українського. Яке правильне рішення? Жорстка лава підсудних особисто для Путіна. Як? Прискорення постачання зброї Україні…