Борис Філатов

Я впевнений, що інформації по нещасній «Перемозі» в медіа достатньо. Дуже стисло. Як я і писав вночі. Доки не буде закінчена рятувальна операція, на жаль, кількість жертв буде рости. Вже 3 людини загинуло, ще одну не можуть знайти. Також, скоріш за все, як на 118-му будинку, прийдеться демонтувати два підʼїзди… Все. Мені потрібно координувати ще купу питань. Основне - це подача тепла. … РуZZня - це гній.

На жаль, до початку рятувальної операцііі ( поки не закінчиться обстріл та сигнал повітряної тривоги ) точну кількість загиблих/поранених порахувати неможливо. Також, поки що неможливо зʼясувати розмір пошкодженого майна. Всі, кому необхіден тимчасовий притулок, звертайтесь у 130-ту школу. Всі міські служби задіяні. … Про ненавість до росіян писати не буду. Який в цьому сенс? Я зсередини вже вигорів.

Від ночі на місці ворожої атаки триває ліквідація наслідків — працюють комунальники та спецтехніка. Нині з вулиць вивезли вже 80 тонн сміття та уламків. Прибирання триває. Лінії зовнішнього освітлення наразі відновлені. Фахівці завершили й огляд покрівлі чотириповерхівки. На щастя, аварійності немає. Майстри продовжують «затягувати» потрощені вікна плівкою та OSB. Також із профільними спеціалістами відпрацьовується питання повернення до будинку газопостачання. Водночас міські лікарні опікуються постраждалими. У людей переважно осколкові поранення, вони перебувають під наглядом лікарів. Крім цього, нагадаю, що на базі АНД-райадміністрації працює штаб, де допоможуть із подачею документів на державне «єВідновлення».

У житловому будинку, що зазнав найбільшого ураження, вибито щонайменше 100 вікон. Також у цій чотириповерхівці наразі припинено газопостачання. Фахівці обстежуватимуть її далі. На базі АНД-райадміністрації працює штаб, де допоможуть із подачею документів на державне «єВідновлення». Також комунальники відновлюють мережі вуличного освітлення. Далі стануть за розчищення доріг і тротуарів від уламків та скла. Дякую рятувальникам благодійникам та лікарям, обласній військовій адміністрації, силовикам і міським службам. Усім, хто зараз поряд із людьми, аби підтримати в біді. Працюємо.

Внаслідок атаки рф у Дніпрі пошкоджено декілька житлових будинків. Місто, насамперед лікарні та комунальні служби, працюють в повній координації з рятувальниками та ОВА.

«А лучшє би вместа єтаго…» (с) … Шановні друзі та читачі. Я бачу, наскільки жваво ви обговорюєте загибель дніпровського «Фореста Гампа» Олександра. Тому хочу дати низку вичерпних відповідей на деякі запитання, що випливають з цих дискусій. … Перше. Олександра поховано не в Дніпрі, а в селі Казначеївка. То була воля покійного. Похороном опікувалися небайдужі люди – адже Саша не мав родичів. Натомість, хоча це й не територія міста, співробітники мерії також надали деяку допомогу. … Друге. За 10 років на посаді я все ж не зміг звикнути до беззмістовних коментарів типу «а лучшє би вместа єтаго…». Особливо огидно, коли ті, хто сприймає інформацію не очима, а дупою, починають писати, мовляв, «знову спишуть мільярди гривень на скульптури бозна-кому». Тож поясню, як то кажуть, на пальцях. … У нашому місті існує проєкт «Відчуй Дніпро», у рамках якого в різних районах встановлюються символічні МІНІскульптури. ( кому цікаво, можна погуглити та знайти більш детальну інформацію про це ) Усі скульптури в художній формі відображають знакові та впізнавані для міста події та обʼєкти. Від ФК «Дніпро» та лоцманів до печива чи Катеринославської цегли. Скульптуру в памʼять про Олександра заплановано встановити у місті де він постійно бігав ( нехай це буде для вас сюрпризом ). Зараз проєкт на стадії обговорення. Утім вигляд скульптури алегорично втілить сутність Олександра – дреди, палиці та кросівки. А ще його любов до птахів та безпритульних собак. Максимальна її вартість не перевищить 100 тис. грн. І найімовірніше це будуть приватні, а не бюджетні кошти. … Третє. Як і решта мініскульптур, вона також матиме QR-код, за яким міститиметься опис того, що вона зображує. Тож наразі ми збираємо про Олександра всю можливу інформацію. І тут варто зауважити, що в християнській традиції існує поняття юродства. Того самого, до якого у своїх творах апелював, зокрема, Тарас Шевченко ( і не лише в однойменній поемі ). Таким Саша й був. Блаженним. Не божевільним бігуном, як його сприймала більшість людей, а глибоко воцерковленим чоловіком, що мав вплив серед віруючих. Адже молився за Місто та його мешканців, шанував християнські традиції і прагнув нести добро. … Далі цю тему я не розвиватиму. Коли мініскульптура, присвячена Олександрові, буде готова, ви зможете самі дізнатися більше про його духовний шлях, його життя та особисті трагедії, якими воно було сповнене. Дякую за увагу. Ваш міський голова.

Не має жодного значення, ким він був насправді. Не має жодного значення, порушував він ПДР чи ні. Не має жодного значення, чи був він реально божевільним, чи просто міським фріком. Колишнім водолазом чи ще бозна-ким. Нічого не має значення. … Має значення лише те, що він був Символом нашого Міста. Що він був Людиною-Легендою. Саша – дніпровський «Форест Гамп». Має значення лише те, що він був Божою людиною. Божою людиною, котра годувала з рук птахів. … Знаєте, чому ми всі, люди, залишаємося людьми? Тільки тому, що вміємо співчувати. Господь навчав нас. Але чомусь ми про це забули. … Біжи, Сашо, біжи. У пам’ять про тебе в Дніпрі буде встановлено мініскульптуру. Бо навіть посеред жаху всього, що відбувається, потрібно завжди залишатися людьми. Дивитися в небо та годувати птахів.

Принагідно ще раз хочу висловити найщирішу подяку кожному та кожній, чия праця зміцнює Дніпро та його єдиний простір соціальної підтримки. … Місто нині є чи не єдиним в Україні, де діє повний спектр соціального захисту. Багато що було зроблено до початку повномасштабної війни. Але й попри її виклики у Дніпрі ми розширюємо кількість послуг — як для містян, так і для переселенців. Відкриваємо нові відділення, створюємо нові напрямки. Бо це по-людськи. Але дійсно дієвим усе це стає завдяки нашим співробітникам соціальної сфери, які дбають про тисячі тих, хто цього потребує. Дають найвразливішим опору та надію. Навіть якщо важко самим. Піклуються та шукають різні підходи. Бо щиро хочуть допомогти. Залишаються турботливими та терплячими. Бо крім професійних навичок мають також і добрі серця. … Дякую вам, дорогі. Памʼятайте — місто завжди поруч. І весь Дніпро пишається вами.

Зустрівся з нашими співробітниками соціальної сфери. Дивовижними людьми, для яких ця нелегка праця є справді покликом серця. Тож відзнаки, які вони отримали напередодні свого професійного свята, це ще одна нагода висловити їм щиру вдячність. Від себе, від депутатського корпусу та від усього Дніпра. За стійкість перед шаленими навантаженнями — під час великої війни і не лише. За витримку та професіоналізм. І найголовніше — за людяність. За ті тепло і турботу, якими вони огортають усіх, хто цього потребує. Був дуже радий всіх бачити. Дякую і з прийдешнім святом.

Увібрана з першими словами у дитинстві чи вивчена в дорослому віці, вона — рідна серцю. Щодо останнього можу говорити з власного досвіду. Адже, перейшовши на українську свідомо, досі із задоволенням продовжую вивчати її глибше. І дедалі частіше ловлю себе на думці ( яка тішить ), що позабував російські відповідники багатьом словам. Завдяки читанню та, звісно ж, спілкуванню. Я вдячний своїм друзям та колегам, котрі постійно спонукали мене говорити суто українською. Узяти хоча б розмови з моїм другом Дмитром Ярошем. Або наради з Андрієм Денисенком. Та й не лише. Насправді є дуже проста відповідь щодо того, чому наші діти та онуки мають говорити українською. Бо що більше навколо української, то менше к@ц@пів.

За час повномасштабної війни Дніпро вже надав на потреби Сил оборони понад 80 карет швидкої допомоги. Нині ще 3 таких авто отримали підрозділи Національної гвардії, батальйон «Айдар», а також 80-та бригада. Машини марки Mercedes, і вони повністю укомплектовані необхідним. Хлопці та дівчата задоволені. Тож нехай ці швидкі допомагають. Якщо вони збережуть бодай одне життя, це буде дуже й дуже добре.

Ще майже 30 млн грн прямих субвенцій Силам оборони надав Дніпро за підсумками 71-ї сесії міськради. Щомісяця ми робимо це і продовжуватимемо далі. Хоча зараз є певні хвилювання стосовно бюджету 2026 року. Його нині обговорює Верховна Рада, і з міського бюджету лише Дніпра планується вилучення близько 4 млрд грн. Це реверсна дотація та 4 % ПДФО. Ми працюємо разом з іншими територіальними громадами, з місцевим самоврядуванням — щоб цього не сталося. Проте ніхто не має прогнозів, тож ми розраховуємо показники бюджету Дніпра виходячи з песимістичного сценарію. Певна річ, дуже не хочеться, щоб сталося саме так. Бо якщо у нас вилучать 4 мільярди, то фактично — від допомоги Силам оборони і до ліквідації наслідків «прильотів» — у нас не залишиться грошей. Адже ліквідація наслідків чи не кожного ворожого удару виходить у 70-100 млн грн. Це заміна вікон, дахів, різні ремонти. Але подивимося. Працюємо далі.

Ми товаришуємо більше аніж 10 років. Реально товаришуємо. А не так, що зараз покоління зумерів вважає чоловічою «дружбою». Ми разом ховали друзів та хрестили онуків. … Але мало хто пам’ятає, при яких обставинах ми познайомились. Тоді ще хлопці з «Правого Сектору» трошки бешкетували у Дніпрі, а я вийшов і публічно сказав, що цього не дозволю. А він публічно вийшов і пообіцяв прострелити мені коліно. А я сказав: «Ну давай, спробуй». Отак ми і познайомились. І вже більше десяти років йдемо по життю пліч-о-пліч. … Безмежно поважаю Його, його родину, його погляди та його побратимів.

Шановні дніпряни, дорогі друзі. Сьогодні поговоримо про підготовку Дніпра до зими. Бо це — системна робота з залученням багатьох служб.

Основні тези. ▪️Тестуємо комплекс взаємодій у різних сценаріях. Протоколи засновані на досвіді попередніх зим війни. ▪️Комунальники разом із рятувальниками, поліцією, медиками та волонтерами відпрацювали алгоритми під час знеструмлення. ▪️Повний чек-ап пунктів незламності та колонок із технічною водою. ▪️У житлових будинках у різних місцях районах ремонтують внутрішні мережі електропостачання. ▪️Відтестовуються альтернативні канали комунікації профільних служб — якщо впаде інтернет чи телефонний зв’язок. ▪️Робимо запаси палива. ▪️Генератори. Місто має їх у чималій кількості. Та вони для того, щоб втримати системи від розмерзання. ▪️Майже півтори сотні світлофорних обʼєктів на найбільш завантажених перехрестях мають автономне живлення. ▪️У навчальних закладах встановлено вже близько 80 сонячних електростанцій.

Деталі у відео.

Про Женю напідпитку, бомбосховище та хороших людей. … Попри загальну завантаженість та безкінечний вир завдань, повʼязаних із підготовкою до зими та підтримкою військових, я все ж намагаюся знаходити час, аби зустрічатися з людьми. Приїздити просто до них у двори та спілкуватися. … Сьогодні був якраз такий день. Я не заглиблюватимусь у розповідь про те, як на житломасиві Південний ми вирішили проблему, що існувала там десятиліттями! Коли через слабкий тиск вода у деяких будинках не «добивала» вище третього поверху. І що зараз, попри повномасштабну війну та нестачу фінансування, ми таки звели там підвищувальну насосну станцію і повернули комфорт в оселі людей. Хоча місцеві досі не вірять, що це можна було зробити, і що походи за водою до сусідів знизу тепер лишаться в минулому. Дехто навіть іронізує, що відрам краще поки постояти в коридорі. Так, про всяк випадок. … Утім говорили ми ще багато про що. Просто та відверто. Про зупинки, тротуари, дитячі майданчики та решту того, що турбує родини із дітьми та людей похилого віку. Тож я мав сказати і про те, що їм не варто сподіватися на благоустрій, якщо держава у 2026 році забере з бюджету Дніпра 4 млрд гривень. Але то вже як буде. Буде як буде… Якщо хтось хоче остаточно вбити місцеве самоврядування та міста, де живуть люди, то я, на жаль, точно цьому вже завадити не зможу… … Насправді мене вразило дещо інше. Те, як наші люди навчилися гуртуватися та діяти разом. Під час нашої розмови мене запросили подивитися бомбосховище. Безхазяйне бомбосховище, яке ніколи не належало місту, але лишилося «на районі» від давно збанкрутілого підприємства. Зараз місцеві мешканці власноруч привели його до ладу. Зробили ремонт, принесли меблі, ковдри, килими і навіть повісили на стінах картини, фотографії та дитячі малюнки. І все це – на ініціативі фактично одного місцевого чоловʼяги. Його звуть Євген. І він – звичайний працівник комунального підприємства «Міськсвітло». … Женю, звертаюся до тебе особисто перед цілим Містом. Усе, що ти просив додатково для ремонту сховища, ми зробимо. А крім цього, не переймайся, що під час твого законного вихідного мер застав тебе дещо напідпитку:)) Бо, хоч ти й зізнався, та вважаймо, що я не помітив:)) А от за те, як тобі вдалося обʼєднати довкола себе всіх сусідів, буде тобі ще одна грамота. І, коли доведеш до кінця те, що ти їм пообіцяв, то може навіть і премія. … Насправді мені бракує таких днів. Із живими розмовами просто на вулиці, зі щирими емоціями та навіть купою вказівок міському голові ( іноді абсолютно безглуздих ). Бо я дуже люблю наших людей. І такі зустрічі допомагають віднайти моральні сили. Навіть якщо здається, що їх вже немає.

Я розумію, що маю щось написати, але водночас не можу розповідати зайвого. Уже десять років я наче між молотом та ковадлом. Проте саме зараз мені найтяжче. Бо вкрай огидно бачити, як низка якихось підарасів тиражує записане ще у березні 2022 ( ! ) року відео. І мої слова підтримки одеситам, чиє місто тоді постраждало від російської атаки і де загинули люди, тепер намагаються видати за бозна-що. Та я не лише про це. … Після його призначення ми не спілкувалися декілька місяців. Від слова «взагалі». Придивлялися один до одного, як двоє вкрай складних людей. Надто тоді, коли довкола крутилося вдосталь «доброзичливців», котрі прагнули нас розсварити. … А потім лід розтанув. Ми просто зустрілися віч-на-віч та сказали: «Якщо є питання, треба ставити їх напряму і про все говорити в лице, не відводячи очей». У політиці це вкрай цінно. У нас не було дружби. Натомість була нормальна, чоловіча, чесна та професійна взаємодія. На благо Дніпра, регіону та України. Без інтриг, підлостей та обману. … Нам було достатньо зустрічатися раз на тиждень ( чи два ), аби всі питання великого мегаполісу вирішувалися без зайвих дискусій та піару. … Дякую, Сергію Петровичу, що майже два з половиною роки Ви були поруч. Ви завжди можете розраховувати на мене. … Дякую Вашій команді. Нормальних, правильних та порядних людей. Із якими можна було сперечатися, зʼясовувати стосунки, ба навіть сваритися – але ніколи не чекати ножа в спину. … І наостанок. Мені боляче сьогодні читати в соцмережах прокльони мешканців Одеси ( або йобаніх ботів ) в бік Сергія Лисака. Бо він на те зараз точно не заслуговує. … Честь маю.

Так, рішення про початок подачі тепла належить місцевому самоврядуванню і керуємося ми чіткими нормативними актами, де написано, що запуск котелень відбувається, коли протягом трьох днів середньодобова температура повітря не перевищує +8 градусів. Утім, розуміючи глибину проблематики нинішньої ситуації ( аби не писати страшне слово «катастрофічність» ), нам треба обʼєднатися. Провести консультації з Урядом, НАК Нафтогазом, Укренерго та всіма дотичними до процесу відомствами – зокрема й приватними постачальникам енергоресурсів. Як ДТЕК та ЦЕК. Бо рішення це складне, проте цілком обґрунтоване. Опалювальний сезон повинен початися якомога пізніше. І стартувати він має одночасно та централізовано по всій країні. Постійно тягнути ковдру на себе не вийде. Показова «турбота» про завчасно теплі батареї мешканців ваших міст врешті зробить лише гірше. І їм, і всім. … Наостанок. Я не даватиму порад стосовно ліхтариків / павербанків / батарейок / теплих речей / запасів води та всього іншого. Інформпростір переповнений цим і без мене. Але повторю. Кожен та кожна з громадян повинні теж попіклуватися про те, як вони перебудуть цю зиму. Бо простою вона точно не буде. … Дякую за увагу. Я завжди намагаюсь бути з вами чесним. І нумо дискутувати в коментарях.