Львівський дощ
Открыть в Telegram
Про місто, в якому з 1256 року дощ. Та інші місця щасливих людей. Для звязку та іновин: @goyra Чат: @lvivingchat
Больше2025 год в цифрах

26 715
Подписчики
-2924 часа
-967 дней
-1 15930 день
Архив постов
Фото недоступноПоказать в Telegram
❄️ Львівські школярі вже наступного тижня вирушають на зимовий відпочинок
Більшість навчальних закладів запровадять канікули з 24 грудня, утім у частині шкіл вони стартують раніше.
Для більшості дітей зимові канікули триватимуть до 11 січня.
ЛЬВІВСЬКИЙ ДОЩ ☔️
👍 7❤ 1
❗️На Чернігівській запроваджують односторонній рух
З 19 грудня рух дозволено лише в напрямку від вул. Ю. Руфа до вул. Пекарської.
Таке рішення прийняли, щоб полегшити доступ до шпиталю, особливо для швидкої та спецтехніки.
ЛЬВІВСЬКИЙ ДОЩ ☔️
❤ 11
00:11
Видео недоступноПоказать в Telegram
❗️Через валізу, яка «сама їде аж зі Львова», повністю зупинено рух потягу Перемишль-Київ
ЛЬВІВСЬКИЙ ДОЩ ☔️
IMG_1403.MP42.59 MB
😱 15❤ 2😁 1
💔🕯Сотні людей заспівали легендарну «Яворину» під час похорону Степана Гіги на Личаківському кладовищі
На могилі посадили ялину із Закарпаття, а весною посадять явориру.
На прощанні був присутній автор слів пісні Степан Галябарда. На цвинтарі він зачитав реквієм, який написав 12 грудня – у день смерті колеги.
ЛЬВІВСЬКИЙ ДОЩ ☔️
IMG_0311.MOV21.53 MB
IMG_0299.MOV26.52 MB
❤ 31
00:11
Видео недоступноПоказать в Telegram
🥮 Пряниковий Львів
🎥: antoniosavl
ЛЬВІВСЬКИЙ ДОЩ ☔️
IMG_8361.MP43.79 MB
❤ 21
00:31
Видео недоступноПоказать в Telegram
💔 Труну зі Степаном Гігою винесли з храму під гучні аплодисменти та мелодію трембіти
ЛЬВІВСЬКИЙ ДОЩ ☔️
video_2025-12-15_15-14-06.mp410.78 MB
❤ 11🙏 2
00:31
Видео недоступноПоказать в Telegram
🙏 Сотні львів’ян прийшли попрощатися з народним артистом Степаном Гігою
Нагадаємо, що о 15:00 на площі Ринок розпочнеться загальноміське прощання.
ЛЬВІВСЬКИЙ ДОЩ ☔️
IMG_4985.MP411.22 MB
😭 23
💔 Мангуста Рікі передали в Домівку врятованих тварин, бо господарі не змогли утримувати тварину у квартирі
Через обмежений простір у мангуста був стресовий стан. Наразі Рікі під наглядом і в умовах, максимально наближених до природних.
ЛЬВІВСЬКИЙ ДОЩ ☔️
❤ 25👍 4
00:16
Видео недоступноПоказать в Telegram
Трансформери у Львові?
ЛЬВІВСЬКИЙ ДОЩ ☔️
IMG_1386.MP41.39 MB
👍 16❤ 6
Фото недоступноПоказать в Telegram
Львів. В'їзна брама Східних Торгів.
Ліворуч видно купол павільйону Рацлавицької панорами.
Фото міжвоєнного періоду ХХ ст.
❤ 9
Фото недоступноПоказать в Telegram
«Кар'єра» Завінського обірвалася за класичним сценарієм 90-х.
21 червня 1994 року, того вечора, у своїй квартирі на Левандівці він приймав двоюрідного брата Юрія. Близько 23:35 Орест вийшов провести гостя до автостоянки. Вулиця була темною і тихою.
Тишу розірвав голос із темряви: — Хто тут Завіня?
Це було не запитання, а ідентифікація цілі. Орест обернувся і побачив чоловіка в камуфляжі. Перший постріл із пістолета ТТ схибив, другий влучив Завінському в шию. Брат Юрій кинувся на допомогу, але кілери працювали групою: з припаркованої поруч білої «дев'ятки» вдарила автоматна черга. Шансів не було. Стікаючи кров'ю, авторитет знайшов у собі сили піднятися на другий поверх до дверей власної квартири, де й помер.
Похорон Ореста Завінського перетворився на гротескну демонстрацію сили кримінального світу. До Львова з'їхалися «делегації» з Києва, Ужгорода, Тернополя, Кривого Рогу, Донецька та Молдови. Траурний кортеж розтягнувся на кілометри, паралізувавши рух у місті.
Дві деталі того дня шокували львів'ян найбільше. По-перше, у колоні бандитських іномарок були помічені автомобілі з дипломатичними номерами - свідчення глибоких зв'язків Завінського з міжнародним криміналом. По-друге, працівники ДАІ та міліції, які перекривали вулиці, віддавали честь катафалку - принаймні, так описували ці події тогочасні газети. Виходить, що представники правоохоронних органів салютували людині, яка роками ігнорувала закони цієї держави
Смерть Завінського запустила спроби героїзації його образу. З нього почали ліпити «галицького Робін Гуда». Проти цього міфу виступив журналіст-розслідувач Омар Узарашвілі, опублікувавши жорсткий викривальний матеріал.
Реакція «спадкоємців» була миттєвою. Як згадував сам журналіст, брат покійного з «биками» заблокував його в редакції і поставив ультиматум: спростування або фізична розправа. Узарашвілі розумів: йти в міліцію марно - правоохоронці самі боялися «Роксівських».
Порятунок прийшов із середовища професійного криміналу, яке жило за іншими правилами, ніж новоявлені рекетири. Журналіст звернувся до Ігоря Френкеля - авторитетного львівського блатного. Френкель розсудив ситуацію згідно з неписаним кодексом: «Злодій має красти, мєнт - його ловити, а журналіст - про це писати. І тоді все буде за правилами».
Дзвінка авторитета вистачило, щоб «наїзд» припинився. Наступного ранку брат «Завіні» зателефонував і вибачився перед журналістом.
За однією з версій, фізична ліквідація Завінського стала наслідком жорсткого перерозподілу потоків у контрабандному бізнесі, зокрема й наркотрафіку. В останні роки життя йому приписували тісні зв'язки з корумпованими високопосадовцями правоохоронних органів. Ця співпраця дозволяла «Роксівським» безперешкодно контролювати ситуацію на західному кордоні.
Його показове вбивство біля власного будинку стало сигналом: старі домовленості анульовано, а правила гри змінилися.
Текст: @criminologist_7
ЛЬВІВСЬКИЙ ДОЩ ☔
❤ 11👍 5😁 2🔥 1
Фото недоступноПоказать в Telegram
Угруповання «Рокс»
Зоряний час львівських наперсточників закінчився у 1990 році. Настала ера рекету. «Завіня», маючи за спиною десятки бійців - колишніх спортсменів та вуличну молодь, - трансформував свою бригаду в потужне організоване злочинне угруповання.
Епіцентром діяльності став район Залізничного вокзалу. Штаб-квартира угруповання базувалася біля Палацу культури залізничників. Саме ця локація дала назву найпотужнішому ОЗУ Західної України - «Роксівські».
Ця споруда має цікаву історію, що пояснює назву банди. Будинок зводили впродовж 1932–1937 років за проєктом польського архітектора Ромуальда Міллера. Великий зал Дому профспілки залізничників у 1938–1944 роках використовували як кінотеатр «Роксі» (в оригіналі «Roxy»). Ця назва через пів століття стала брендом місцевої мафії.
Саме під стать цій респектабельній локації лідер угруповання формував і власний стиль, що кардинально вирізняв його на тлі однотипної маси місцевого криміналітету.
Завінський свідомо будував імідж «нового дона». Він намагався дистанціюватися від стереотипного образу «братка» у спортивному костюмі: часто з'являвся на людях у білій сорочці, справляючи оманливе враження інтелігента. Але за цим фасадом ховалася жорстка система.
Спершу «Роксівські» взяли під контроль привокзальні ринки торгівлю автозапчастинами, а згодом поширили вплив на елітний сектор: готелі, будівельні фірми. Подейкували, що під їхнім «дахом» опинилися навіть окремі держпідприємства. Такса була фіксованою: від 10% до 20% прибутку.
На відміну від банд «бєспрєдєльщиків», Завінський продавав не страх, а сервіс. Він гарантував, що за ці гроші бізнесмена ніхто інший не чіпатиме. Як згадував один з його компаньйонів: «Він чітко знав, де його, а де наше... Від цієї людини великою мірою залежав спокій у місті».
Рівень його реальної влади ілюструє хрестоматійний випадок, який описує журналіст Микола Савєльєв. Коли у лідера «Народного Руху» В’ячеслава Чорновола викрали автомобіль, офіційна правоохоронна система виявилася безсилою. Полковник МВС був змушений просити Завінського про допомогу: - Орест, чуєш, знайди машину, бо там начальство мене дістало. Завінський відповів із притаманною йому прямотою: - Менти мене замахали, самі нічого не можуть зробити.
🥴 5👍 4❤ 2🔥 1
21 червня 1994 року, того вечора, у своїй квартирі на Левандівці він приймав двоюрідного брата Юрія. Близько 23:35 Орест вийшов провести гостя до автостоянки. Вулиця була темною і тихою.
Тишу розірвав голос із темряви: — Хто тут Завіня?
Це було не запитання, а ідентифікація цілі. Орест обернувся і побачив чоловіка в камуфляжі. Перший постріл із пістолета ТТ схибив, другий влучив Завінському в шию. Брат Юрій кинувся на допомогу, але кілери працювали групою: з припаркованої поруч білої «дев'ятки» вдарила автоматна черга. Шансів не було. Стікаючи кров'ю, авторитет знайшов у собі сили піднятися на другий поверх до дверей власної квартири, де й помер.
Похорон Ореста Завінського перетворився на гротескну демонстрацію сили кримінального світу. До Львова з'їхалися «делегації» з Києва, Ужгорода, Тернополя, Кривого Рогу, Донецька та Молдови. Траурний кортеж розтягнувся на кілометри, паралізувавши рух у місті.
Дві деталі того дня шокували львів'ян найбільше. По-перше, у колоні бандитських іномарок були помічені автомобілі з дипломатичними номерами - свідчення глибоких зв'язків Завінського з міжнародним криміналом. По-друге, працівники ДАІ та міліції, які перекривали вулиці, віддавали честь катафалку - принаймні, так описували ці події тогочасні газети. Виходить, що представники правоохоронних органів салютували людині, яка роками ігнорувала закони цієї держави
Смерть Завінського запустила спроби героїзації його образу. З нього почали ліпити «галицького Робін Гуда». Проти цього міфу виступив журналіст-розслідувач Омар Узарашвілі, опублікувавши жорсткий викривальний матеріал.
Реакція «спадкоємців» була миттєвою. Як згадував сам журналіст, брат покійного з «биками» заблокував його в редакції і поставив ультиматум: спростування або фізична розправа. Узарашвілі розумів: йти в міліцію марно - правоохоронці самі боялися «Роксівських».
Порятунок прийшов із середовища професійного криміналу, яке жило за іншими правилами, ніж новоявлені рекетири. Журналіст звернувся до Ігоря Френкеля - авторитетного львівського блатного. Френкель розсудив ситуацію згідно з неписаним кодексом: «Злодій має красти, мєнт - його ловити, а журналіст - про це писати. І тоді все буде за правилами».
Дзвінка авторитета вистачило, щоб «наїзд» припинився. Наступного ранку брат «Завіні» зателефонував і вибачився перед журналістом.
За однією з версій, фізична ліквідація Завінського стала наслідком жорсткого перерозподілу потоків у контрабандному бізнесі, зокрема й наркотрафіку. В останні роки життя йому приписували тісні зв'язки з корумпованими високопосадовцями правоохоронних органів. Ця співпраця дозволяла «Роксівським» безперешкодно контролювати ситуацію на західному кордоні.
Його показове вбивство біля власного будинку стало сигналом: старі домовленості анульовано, а правила гри змінилися.
«Галицький нуар». Зліт і страта Ореста Завінського
Доки Крим здригався від вибухів у війні «Сейлема» та «Башмаків», а Донбас ділили між собою жорсткі промислові клани, у Львові формувалася своя, унікальна кримінальна екосистема. Тут, у старовинному місті, злочинність мала свій особливий почерк та колорит. Її обличчям у 90-х став Орест Завінський. Для міліції він був зухвалим рецидивістом, для бізнесу - надійним «дахом», а для вулиці - легендарним «Завінею».
Орест Іванович Завінський народився 1962 року у Львові. На момент свого злету на початку 90-х він вже мав за плечима солідний кримінальний багаж, який краще за будь-які легенди характеризує його спеціалізацію. Згідно з матеріалами справ, він був неодноразово судимий. Перелік статей Кримінального кодексу УРСР чітко малює еволюцію його кар'єри: крадіжка, шахрайство, вимагання та викрадення транспортних засобів.
У середині 1980-х Завінському приписують організацію та «кришування» «всенародно улюбленої гри» у наперстки. Цей промисел став класичною схемою накопичення стартового капіталу для багатьох кримінальних лідерів України тих часів. По суті, йшлося не про азартну гру на удачу, а про жорстко налагоджений шахрайський конвеєр. Столик називали «станком». За ним працював «нижній» (маніпулятор), а ажіотаж створювали «верхні», які заманювали жертв і, в разі потреби, силою гасили конфлікти.
З міліцією діяла негласна домовленість: наперсточникам виділяли певний час для роботи, після чого вони мали негайно зникнути. Приблизно за годину бригада «заробляла» від 1–3 тисяч рублів - колосальні кошти. Азарт був настільки сильним, що наївні громадяни програвали останні заощадження та навіть золоті обручки. Правоохоронці, маючи свою стабільну частку, заплющували на це очі.
▪️Угруповання «Рокс»
Зоряний час львівських наперсточників закінчився у 1990 році. Настала ера рекету. «Завіня», маючи за спиною десятки бійців - колишніх спортсменів та вуличну молодь, - трансформував свою бригаду в потужне організоване злочинне угруповання.
Епіцентром діяльності став район Залізничного вокзалу. Штаб-квартира угруповання базувалася біля Палацу культури залізничників. Саме ця локація дала назву найпотужнішому ОЗУ Західної України - «Роксівські».
Ця споруда має цікаву історію, що пояснює назву банди. Будинок зводили впродовж 1932–1937 років за проєктом польського архітектора Ромуальда Міллера. Великий зал Дому профспілки залізничників у 1938–1944 роках використовували як кінотеатр «Роксі» (в оригіналі «Roxy»). Ця назва через пів століття стала брендом місцевої мафії.
Саме під стать цій респектабельній локації лідер угруповання формував і власний стиль, що кардинально вирізняв його на тлі однотипної маси місцевого криміналітету.
Завінський свідомо будував імідж «нового дона». Він намагався дистанціюватися від стереотипного образу «братка» у спортивному костюмі: часто з'являвся на людях у білій сорочці, справляючи оманливе враження інтелігента. Але за цим фасадом ховалася жорстка система.
Спершу «Роксівські» взяли під контроль привокзальні ринки торгівлю автозапчастинами, а згодом поширили вплив на елітний сектор: готелі, будівельні фірми. Подейкували, що під їхнім «дахом» опинилися навіть окремі держпідприємства. Такса була фіксованою: від 10% до 20% прибутку.
На відміну від банд «бєспрєдєльщиків», Завінський продавав не страх, а сервіс. Він гарантував, що за ці гроші бізнесмена ніхто інший не чіпатиме. Як згадував один з його компаньйонів: «Він чітко знав, де його, а де наше... Від цієї людини великою мірою залежав спокій у місті».
Рівень його реальної влади ілюструє хрестоматійний випадок, який описує журналіст Микола Савєльєв. Коли у лідера «Народного Руху» В’ячеслава Чорновола викрали автомобіль, офіційна правоохоронна система виявилася безсилою. Полковник МВС був змушений просити Завінського про допомогу: - Орест, чуєш, знайди машину, бо там начальство мене дістало. Завінський відповів із притаманною йому прямотою: - Менти мене замахали, самі нічого не можуть зробити.
«Кар'єра» Завінського обірвалася за класичним сценарієм 90-х.
Текст: @criminologist_7
ЛЬВІВСЬКИЙ ДОЩ ☔
❤ 12🤔 3🔥 1
Фото недоступноПоказать в Telegram
Львів 1980-х. Вулиця Патона.
ЛЬВІВСЬКИЙ ДОЩ ☔️
👍 8🔥 3❤ 1
Якби «Сам удома» знімали у львівському громадському транспорті
📷: АТП-1
ЛЬВІВСЬКИЙ ДОЩ ☔️
🔥 8🤡 4❤ 2😁 2
00:23
Видео недоступноПоказать в Telegram
⛸️ Нова ковзанка «На Льодах» на Стрийській-Науковій
🎥: alenilluminat
ЛЬВІВСЬКИЙ ДОЩ ☔️
IMG_8316.MP48.15 MB
❤ 11🥴 2
00:22
Видео недоступноПоказать в Telegram
🕯 Труну Степана Гіги вже занесли до храму
ЛЬВІВСЬКИЙ ДОЩ ☔️
IMG_3303.MP47.74 MB
😭 22❤ 4🙏 1
