Верховний Суд

​Повернення протирадіаційного укриття із чужого незаконного володіння має здійснюватися шляхом подання позову про витребування майна – КГС ВС   Вимога про повернення об’єкта нерухомого майна, який є захисною спорудою цивільного захисту(протирадіаційного укриття), від особи, за якою зареєстроване право власності, має розглядатися як віндикаційний позов, оскільки така особа за принципом реєстраційного підтвердження володіння є володільцем об’єкта, натомість територіальна громада, за якою не зареєстроване право власності на такий об’єкт, не є його володільцем. Якщо право власності на захисну споруду зареєстроване за приватною особою, то права держави або територіальної громади не можуть захищатися негаторним позовом, оскільки це позов володіючого власника до неволодіючого невласника.   Таких висновків дійшов Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду.   Детальніше

​ Якщо особа відмовляється від вручення їй письмового повідомлення про підозру, сторона обвинувачення може здійснити відеозапис такого вручення, який є достатнім засобом фіксації належного повідомлення адресата про підозру – ККС ВС   Верховний Суд вказав, що положення кримінального процесуального закону, які регламентують процедуру повідомлення учасника провадження про здійснену процесуальну дію або про прийняте процесуальне рішення, в тому числі й вручення письмового повідомлення про підозру, спрямовані на те, щоб адресат такого повідомлення був поінформований про факт прийнятого рішення або вчинення процесуальної дії. Законодавець також передбачив певні запобіжники, які дають змогу, з одного боку, зафіксувати небажання особи, яка є адресатом повідомлення, його отримати, а з іншого, – є способом фіксації факту повідомлення. Таким способом повідомлення є відеозапис вчинення певної процесуальної дії.   Детальніше  

​Цього тижня знайомимо вас зі справами, переданими на розгляд Великої Палати Верховного Суду та об’єднаних палат касаційних судів відповідно до ухвал про передачу, внесених до ЄДРСР з 1 по 7 вересня 2025 року.   Справа, передана на розгляд ВП ВС:   Ухвалою від 28 серпня 2025 року на розгляд ВП ВС передано справу для вирішення виключної правової проблеми щодо можливості покладення на державу обов’язку відшкодування шкоди, завданої посадовою або службовою особою органу державної влади, органу влади АРК або органу місцевого самоврядування в результаті вчиненого кримінального правопорушення (зокрема, солідарно разом з обвинуваченим).   Справа, передана на ОП КГС ВС: Ухвалою від 28 серпня 2025 року на розгляд ОП КГС ВС передано справу для відступу від висновку КГС ВС, згідно з яким якщо для участі в аукціоні з приватизації об’єкта малої приватизації подано заяву від одного покупця,  орган приватизації наділений дискреційними повноваженнями на прийняття та оприлюднення рішення про приватизацію такого об'єкта шляхом викупу безпосередньо таким покупцем за запропонованою ним ціною.

​Друзі, сьогодні за традицією пропонуємо пригадати ключові публікації Верховного Суду, оприлюднені впродовж тижня.   Судові рішення:   🔹ККС ВС: квартира, призначена для постійного або тимчасового проживання, проте в конкретний проміжок часу не придатна для цього через відсутність відповідного внутрішнього оздоблення та ремонту, відповідає всім ознакам житла як предмета кримінального правопорушення, визначеного у ст. 162 КК України   🔹КЦС ВС: застосування різних правових механізмів компенсації за майно, зруйноване внаслідок збройної агресії рф до і після початку повномасштабного вторгнення, не порушує принципу рівності громадян   🔹КАС ВС: дані Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій є належною податковою інформацією для встановлення порушень під час фактичної перевірки   🔹КЦС ВС: при розрахунку заборгованості зі сплати аліментів виконавець має враховувати лише ті платежі, призначення яких дає змогу ідентифікувати грошові кошти як аліменти   Огляди судової практики:   📌Коментований огляд судової практики розгляду цивільних справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, під час дії воєнного стану   📌Дайджест судової практики Великої Палати Верховного Суду за липень 2025 року   📌Огляд судової практики Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду за липень 2025 року   📌Огляд актуальної судової практики Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду за липень 2025 року   Авторські колонки:   📎Стаття начальника управління аналітичної та правової роботи Касаційного кримінального суду департаменту аналітичної та правової роботи Апарату Верховного Суду Ольги Бринзанської «Конвенція Ради Європи про захист довкілля засобами кримінального права 2025 року як новий інструмент протидії злочинам проти довкілля»

​При розрахунку заборгованості зі сплати аліментів виконавець має враховувати лише ті платежі, призначення яких дає змогу ідентифікувати грошові кошти як аліменти – КЦС ВС   Факт здійснення боржником грошових переказів на користь стягувача без конкретизації їх призначення як аліментів не може автоматично вважатися сплатою аліментних зобов’язань, навіть за відсутності інших боргових зобов’язань між сторонами.   Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду.   Детальніше

​Коментований огляд судової практики розгляду цивільних справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, під час дії воєнного стану   Народження або смерть особи на території, на якій ведуться активні бойові дії, або на тимчасово окупованій території;  проживання чоловіка та жінки однією сім’єю без реєстрації шлюбу; факт родинних відносин з померлим військовослужбовцем, який встановлюється з метою захисту цивільних прав та отримання соціальних виплат та допомог; батьківство померлого військовослужбовця щодо дитини; загибель особи саме внаслідок агресії рф. Особливості провадження у справах про встановлення цих та безлічі інших важливих фактів, що мають юридичне значення, систематизовано в огляді.   Крім того, на основі витягів із судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і постанов Верховного Суду детально проаналізовано нюанси розгляду справ про встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, під час воєнного стану. Зокрема, в огляді ви знайдете відповіді на такі запитання: які особи можуть бути заявниками у справах про встановлення таких фактів; з якою метою вони встановлюються, а також у чому полягають особливості доказування в таких справах.

​Дані Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій є належною податковою інформацією для встановлення порушень під час фактичної перевірки – КАС ВС   Використання контролюючим органом даних Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (СОД РРО) під час фактичної перевірки є правомірним, оскільки ці дані – податкова інформація, яка відображає розрахункові операції платника податків і може використовуватися для встановлення порушень законодавства.   Такий висновок зробив Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду.   Детальніше

​Застосування різних правових механізмів компенсації за майно, зруйноване внаслідок збройної агресії рф до і після початку повномасштабного вторгнення, не порушує принципу рівності громадян – КЦС ВС   Обмеження розміру грошової компенсації за житло, зруйноване внаслідок збройної агресії рф до 24 лютого 2022 року, сумою 300 000 грн, встановлене Порядком надання та визначення розміру грошової допомоги або компенсації постраждалим від надзвичайних ситуацій, які залишилися на попередньому місці проживання від 18 грудня 2013 року № 947, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2020 року № 767 (Порядок № 947), не є дискримінаційним порівняно з механізмом компенсації за майно, зруйноване після 24 лютого 2022 року. Різні механізми компенсації, встановлені для різних періодів, є проявом позитивних дій держави щодо соціального захисту постраждалих і не створюють необґрунтованих переваг.   Таких висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду.   Детальніше

​Дайджест судової практики Великої Палати Верховного Суду, який охоплює рішення, внесені до ЄДРСР у липні 2025 року   Цього разу дайджест містить правові висновки Великої Палати ВС у:   - спорах, що виникають із земельних правовідносин (щодо правового режиму земельних ділянок, які розташовані в межах прикордонної смуги, а також щодо належного способу захисту прав власника земельної ділянки, яка передана на підставі договору оренди, строк якого після його попередньої пролонгації на момент звернення з позовом до суду закінчився);   - спорах, що виникають з податкових правовідносин (щодо строків звернення до суду з позовом про оскарження податкового повідомлення-рішення після процедури їх адміністративного оскарження);   - спорах, що виникають з договірних правовідносин (щодо меж зменшення судом розміру процентів річних, передбачених ст. 625 ЦК України) тощо.  

​Квартира, призначена для постійного або тимчасового проживання, проте в конкретний проміжок часу не придатна для цього через відсутність відповідного внутрішнього оздоблення та ремонту, відповідає всім ознакам житла як предмета кримінального правопорушення, визначеного у ст. 162 КК України – ККС ВС   В розумінні ч. 1 ст. 162 КК України квартира, призначена для постійного або тимчасового проживання, проте в конкретний проміжок часу не придатна для цього через відсутність відповідного внутрішнього оздоблення та ремонту, відповідає всім ознакам житла як предмета кримінального правопорушення, визначеного в цій нормі. Проникнення в квартиру, яка належить на праві власності іншій особі і перебуває в її фактичному володінні, без дозволу та відома власника, який є й фактичним володільцем, і без законних на те підстав є порушенням недоторканності житла, що тягне настання відповідальності за ч. 1 ст. 162 КК України.   Детальніше

​Огляд актуальної судової практики Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду – за липень 2025 року   В огляді відображено найважливіші правові висновки, які матимуть значення для формування єдності судової практики. Серед цих висновків, згрупованих за різними категоріями справ, містяться, зокрема, такі:   – у спорах, що виникають із питань захисту права власності, звернено увагу, що право власності на службове житло не може бути набуте за набувальною давністю, оскільки проживання в ньому як члена сім'ї працівника на підставі ордера не є безтитульним і добросовісним володінням. Тривале користування квартирою, її утримання та проведення ремонтів не створюють підстав для набуття права власності;   – у спорах, що виникають із земельних правовідносин, зауважено, що для поновлення договору оренди землі орендар зобов'язаний до закінчення строку дії договору повідомити орендодавця про намір його поновити та надати проєкт додаткової угоди. Укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди після спливу строку його дії без дотримання встановленої законом процедури не може вважатися правомірним поновленням договору та є підставою для визнання такої угоди недійсною;   – у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів, вказано, що якщо договором про надання освітніх послуг передбачено декілька етапів навчання (теоретичний та практичний), а також право замовника на відмову від занять до їх початку з поверненням сплачених коштів, то замовник має право відмовитися від продовження навчання до початку кожного з етапів. При цьому виконавець зобов'язаний повернути кошти за ненадані послуги, якщо не доведе фактичний початок відповідного етапу навчання;   – у спорах, що виникають із трудових правовідносин, констатовано, що роботодавець зобов’язаний заново здійснити нове персональне попередження працівника про наступне вивільнення не пізніше ніж за два місяці, одночасно запропонувати всі наявні вакантні посади, а також отримати нове погодження уповноваженого органу, якщо воно вимагається. Використання документів (попередження, погодження тощо) з попереднього звільнення, яке вже було визнане судом незаконним, є порушенням трудового законодавства та підставою для поновлення працівника на роботі;   –  у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, зауважено, що шлюб визнається неукладеним, якщо встановлено, що один із наречених фізично не міг бути присутнім при реєстрації шлюбу та не ставив особистого підпису в заяві про державну реєстрацію шлюбу, що підтверджено висновком експертизи. У такому випадку актовий запис про шлюб підлягає анулюванню;   – у спорах, що виникають із спадкових правовідносин, вказано, що при визначенні розміру обов'язкової частки у спадщині враховуються лише спадкоємці, які є живими на час відкриття спадщини. Якщо один із спадкоємців першої черги помер до відкриття спадщини, він не враховується при визначенні розміру обов'язкової частки. Розмір обов'язкової частки становить половину частки, яка належала б непрацездатному спадкоємцю при спадкуванні за законом з урахуванням лише живих на момент відкриття спадщини спадкоємців першої черги;   – у справах окремого провадження зауважено, що встановлення особи в судовому порядку для видачі документів, що посвідчують особу, можливе лише після проведення процедури ідентифікації та за наявності доказів неможливості встановлення особи компетентними органами в позасудовому порядку. Для звернення до суду із заявою про встановлення особи обов'язковими документами є свідоцтво про народження і документи щодо неможливості встановлення особи після проведення процедури ідентифікації;   – щодо застосування норм процесуального права звернено увагу на те, що дитина, яка досягла 14 років, але не була залучена як сторона або третя особа у справі про позбавлення батьківських прав і не пред'являла самостійного позову, не має права на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, оскільки таке рішення не вирішує питання про її права, свободи, інтереси та обов'язки в розумінні ст. 352 ЦПК України.

​Огляд актуальної судової практики Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду за липень 2025 року   В огляді відображено правові позиції колегій суддів КАС ВС, які матимуть значення для формування єдності судової практики при вирішенні публічно-правових спорів, зокрема про:   ✅ право дитини, народженої після загибелі батька-військовослужбовця, на отримання одноразової грошової допомоги; ✅ призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника членам сім'ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин; ✅ неприпустимість надмірного формалізму при розгляді звернення у формі адвокатського запиту щодо перерахунку пенсії; ✅ дисциплінарну відповідальність державного службовця за прогул; ✅ збереження статусу платника єдиного податку четвертої групи сільгоспвиробником у разі наявності форс-мажору; ✅ визнання непридатною для проживання житлової нерухомості як підставу для звільнення від сплати податку на нерухоме майно.  

​Цього тижня знайомимо вас зі справами, переданими на розгляд об’єднаних палат касаційних судів відповідно до ухвал про передачу, внесених до ЄДРСР з 25 по 31 серпня 2025 року.   Справа, передана на розгляд ОП ККС ВС: Ухвалою від 21 серпня 2025 року на розгляд ОП ККС ВС передано справу для відступу від висновку ККС ВС щодо застосування спеціальної конфіскації майна, яке є знаряддям злочину, однак перебуває у спільній власності подружжя.

​Друзі, сьогодні в нашій рубриці «Ключове за тиждень» – важливі публікації Верховного Суду, варті вашої уваги.   Судові рішення:   🔹КГС ВС: Верховний Суд відновив право громади Києва на доступ до частини Дніпровської набережної, який до цього було незаконно обмежено   🔹КЦС ВС: накладення арешту на майно та грошові кошти в межах суми заявлених вимог не створює подвійного забезпечення позову і дисбалансу інтересів сторін   🔹ККС ВС: прокурор, включений до складу групи прокурорів на момент подання апеляційної скарги, має право на подання такої скарги незалежно від його участі в судовому розгляді в місцевому суді та включення до складу групи прокурорів на етапі досудового розслідування   🔹КГС ВС: рішення торгово-промислової палати про виключення учасника з її складу, у якому відсутні обґрунтовані причини такого виключення, може бути визнане недійсним   Огляди судової практики: 📌 Огляд судової практики ККС ВС за липень 2025 року   📌 Огляд практики Європейського суду з прав людини за рішеннями, ухваленими впродовж червня 2025 року   📌 Огляд судової практики КГС ВС про застосування висновків експерта у спорах щодо прав інтелектуальної власності   Анонси:   Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду організовує конкурс есе з нагоди відзначення 20-ї річниці ухвалення КАС України

​Огляд судової практики КГС ВС про застосування висновків експерта у спорах щодо прав інтелектуальної власності (рішення, внесені до ЄДРСР, за 2018  рік – червень 2025 року)   Вирішення питань щодо новизни й неочевидності в патентних спорах, введення в оману споживачів стосовно торговельних марок, ступінь копіювання авторських творів та інші спори про захист прав на об’єкти інтелектуальної власності потребують спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо.   Залучення експертів, які мають необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, дає змогу суддям використовувати їхні висновки, щоб правильно вирішити спори, встановивши обставини, що мають ключові та вагомі значення, для з’ясування яких необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, та, відповідно, забезпечити єдність судової практики.   Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має такі самі права і обов’язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.   Відповідні процесуальні зміни запроваджені в ГПК України та Законі України «Про судову експертизу» згідно із Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».   У зв’язку із зазначеними змінами у спорах щодо захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності значно зросла кількість висновків експертів.   У цьому огляді висвітлено ключові підходи КГС ВС щодо таких висновків експертів та їх впливу на прийняття рішень. Сподіваємося, цей матеріал стане в пригоді всім, хто працює у сфері інтелектуальної власності.

​Рішення торгово-промислової палати про виключення учасника з її складу, у якому відсутні обґрунтовані причини такого виключення, може бути визнане недійсним – КГС ВС   У рішенні президії торгово-промислової палати про виключення учасника з її складу повинні міститися обґрунтовані причини такого виключення і має бути зазначено, які саме факти невиконання статутних обов’язків стали підставою для виключення учасника, в чому полягає систематичність невиконання учасником його обов’язків, якими саме діями (бездіяльністю) учасник перешкоджає досягненню цілей торгово-промислової палати.  Відсутність відповідних відомостей у рішенні про виключення учасника з торгово-промислової палати може бути підставою для визнання зазначеного рішення недійсним за позовом такого учасника.   Такий висновок зробила колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.   Детальніше  

​Огляд практики Європейського суду з прав людини за рішеннями, ухваленими впродовж червня 2025 року   В огляді, серед іншого, відображено низку рішень ЄСПЛ щодо дотримання Державами-учасницями прав, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.   Звернемо увагу на деякі з них.   Справа SPIVAK v. Ukraine (№ 21180/15) стосувалася примусового психіатричного лікування заявника та незаконного продовження його госпіталізації всупереч рішенню суду про припинення лікування. Він скаржився за ст. 3, пунктами 1, 4, 5 ст. 5 та за ст.13 Конвенції.   ЄСПЛ зазначив, що національні суди самі встановили незаконність утримання після 24 жовтня 2014 року, отже було порушено п. 1 ст. 5 Конвенції.   Суд визнав, що перегляд питання щодо продовження застосування примусових заходів медичного характеру без участі заявника не відповідав вимогам справедливості: заявник не міг бути присутнім на слуханнях і не мав права самостійно ініціювати перегляд свого утримання, суди поверхово розглядали відповідні справи, покладаючись лише на лікарські висновки, а омбудсман підтвердив існування системної проблеми в країні. Тому було порушено й п. 4 ст. 5 Конвенції.   ЄСПЛ також вказав, що майже дворічне примусове лікування без доведеної потреби, відсутність гарантій проти свавілля та вплив препаратів на когнітивні функції становили нелюдське й таке, що принижує гідність, поводження всупереч ст. 3 Конвенції. Порушення цього положення становили й умови утримання (переповнені палати, обмежений доступ до санітарних умов і прогулянок). Водночас Держава не створила належної правової бази й ефективних засобів захисту на порушення ст. 13 Конвенції.   Справа Á. F. L. v. Iceland (№ 35789/22) стосувалася позбавлення заявника права опіки над дочкою, що, на його думку, було дискримінаційним через відсутність «розумного пристосування» у зв’язку з його інвалідністю (аутизм, СДУГ, легка розумова відсталість). Він посилався на ст. 8 Конвенції в поєднанні зі ст. 14 Конвенції.   ЄСПЛ підкреслив: у рішеннях щодо дітей пріоритет мають їхні найкращі інтереси. Інвалідність не може бути єдиною підставою для позбавлення батьківських прав. Слід оцінювати, як вона реально впливає на здатність до виховання з урахуванням наданої допомоги. У цій справі ісландська влада організувала системну підтримку, але в дитини виявили занедбаність. Тому позбавлення опіки було обумовлене не самою інвалідністю, а недостатніми батьківськими навичками попри надану допомогу. ЄСПЛ дійшов висновку, що порушення ст. 8 Конвенції у поєднанні зі ст. 14 Конвенції не було.   Нагадуємо, що з усіма оглядами практики ЄСПЛ, які підготував Верховний Суд, можна ознайомитися за посиланням: https://supreme.court.gov.ua/supreme/pokazniki-diyalnosti/analiz/.

​Верховний Суд відновив право громади Києва на доступ до частини Дніпровської набережної, який до цього було незаконно обмежено   Верховний Суд повернув доступ для всіх мешканців Києва до земельної ділянки водного фонду в урочищі Берковщина в межах прибережної захисної смуги Дніпра, яка є частиною земельної ділянки за вул. Дніпровська набережна, 14 у Дарницькому районі Києва, і припинив володіння представників житлового комплексу берегоукріпленням (гідротехнічними спорудами) у межах цієї території.   Детальніше

​Огляд судової практики Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду – за липень 2025 року   В огляді відображено важливі правові позиції з кримінального та кримінального процесуального права.   У сфері кримінального права акцентовано, що:   – при призначенні покарання за новим вироком суд не може застосувати правила ст. 71 КК України, якщо особу було звільнено від відбування покарання за попереднім вироком у зв’язку з усуненням законом караності діяння, за яке вона була засуджена; – якщо дії особи, яка розраховувалася за товар у різних магазинах та аптеках банківською карткою, що належить потерпілому, охоплювалися єдиним умислом на вчинення крадіжки, то вартість викраденого майна визначається загальною сумою завданої матеріальної шкоди, навіть якщо в жодному з інкримінованих епізодів сума викраденого майна не перевищувала нижньої межі, необхідної для притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 185 КК України; – квартира, призначена для постійного або тимчасового проживання, проте в конкретний проміжок часу не придатна для цього через відсутність відповідного внутрішнього оздоблення та ремонту, відповідає всім ознакам житла як предмета кримінального правопорушення, визначеного ст. 162 КК України. У сфері кримінального процесуального права вказано, що: – особа, яка спільно проживала, але не перебувала в шлюбі з особою, що загинула в ДТП, має право на визнання її потерпілою у кримінальному провадженні відповідно до статей 3, 55 КПК України; – протоколи оглядів інтернет-сторінок і телеграм-каналів та додатки до протоколів, у яких зафіксовано (за допомогою функцій скриншоту, друку й запису на технічні носії інформації) зміст відображеної на них інформації, що підтверджує існування обставин, які підлягають доказуванню, є допустимими доказами; – якщо апеляційну скаргу подав прокурор, який включений до складу групи прокурорів на момент її подання, то він має право на подання такої скарги незалежно від того, чи брав участь у судовому розгляді в суді першої інстанції та чи був включений до складу групи прокурорів на етапі досудового розслідування.

​  Прокурор, включений до складу групи прокурорів на момент подання апеляційної скарги, має право на подання такої скарги незалежно від його участі в судовому розгляді в місцевому суді та включення до складу групи прокурорів на етапі досудового розслідування – ККС ВС   Верховний Суд вказав, що якщо апеляційну скаргу подано прокурором, який включений до складу групи прокурорів на момент її подання, то цей прокурор є належною особою, яка має право на подання такої скарги, незалежно від того, чи брав він участь у судовому розгляді в суді першої інстанції та чи був включений до складу групи прокурорів на етапі досудового розслідування.   Детальніше